Зовсім скоро наближається День пам'яті та примирення, що відзначається 8 травня. Цей день був запроваджений минулого року указом Президента України. Його символом є квітка червоного маку - «маку пам'яті» з гаслом «Пам'ятаємо, перемагаємо». Багато хто не заглиблюється чому відбулись такі зміни в атрибутиці нашої держави та чому колишня георгіївська стрічка у ряді заборон?
Дим
і полум'я
Георгіївська стрічка не
є символом перемоги фашиста Сталіна над фашистом Гітлером. Її приплітають нашим
дідам-героям, цим самим зневажаючи українську традицію і шануючи чужу. Справа а
тому, що до Великої Вітчизняної війни Георгіївська стрічка не має ніякого
відношення. Цей знак має відношення до нагород Російської імперії, до Білої
гвардії і до, як не дивно, до солдатів-колабораціоністів, які воювали під час
війни на боці Гітлера. Це перш за все військовослужбовці, що служили під
керівництвом генерала-зрадника Власова в РОА або в РОНА.
Якщо говорити про
Георгіївську стрічку, то вона була заснована ще Катериною Великою і йшла до ордену
Святого Георгія, до Георгіївського хреста і до Георгіївської медалі. Традиційне
тлумачення кольорів Георгіївської стрічки стверджує, що жовтий символізує
полум'я, а чорний — дим. Безсмертна законодавиця вважала, що стрічка поєднує
колір пороху і колір вогню.
У Червоній армії
Георгіївська стрічка ніколи не використовувалася. Навіть не використовувалося
цю назву. У 1943 році Сталін ввів нову нагороду - орден Слави, який йшов на
стрічці, схожою на Георгіївську, однак тільки схожою. Офіційно вона називалася
«гвардійська» і використовувалася ще з медаллю «За перемогу над Німеччиною» та
у військових прапорах гвардійських частин. Ця стрічка мала деякі відмінності
від Георгіївської, на що легко вказують
знавці геральдики. Крім того, орден Слави не був широко поширений в
Вітчизняній війні, для цього було недостатньо часу, а дійсно солдатськими
нагородами залишилися медаль «За відвагу» і орден «Червоної зірки».
Зате Георгіївська
стрічка входила до складу нагород у бійців, які воювали на стороні РОА, в простолюдді - власівців. (За нацистів воювало близько 50 000 росіян.
Генерал Червоної Армії Андрєй Власов, один з керівників оборони Києва та один з
«рятівників Москви», у липні 1942 року потрапив до німецького полону і
засвідчив, що ненавидить Сталіна та запропонував німецькому командуванню
створити військо з півтора мільйона радянських військовополонених та скерувати
його проти Червоної армії: «Дайте мені військовополонених і разом ми переможемо
Сталіна».) Багато з командирів РОА, в тому числі такі відомі особистості,
як Шкуро і Краснов були нагороджені орденом Святого Георгія, до складу якого
входила справжня Георгіївська стрічка.
На вулицях російських
міст вона вперше з'явилася «Георгіївська стрічка» у 2005 році. Ця акція
народилася стихійно, виросла з Інтернет - проекту «Наша Перемога», головною
метою якого була публікація історій та фотографій часів Великої Вітчизняної
війни. Стрічечка стала своєрідним атрибутом урочистих заходів, традиційних
зустрічей з ветеранами, святкових гулянь в багатьох містах Російської Федерації
.
З минулого року стрічка
використовувалась так званими «силами самооборони Криму» та проросійськи
налаштованими сепаратистами на території України. Це призвело до відмови
використання георгіївської стрічки під час святкування Дня Перемоги в Україні.
Пам’ять
і скорбота
Історія у символу маку
дуже цікава. З'являється вона ще з поезій часів Першої світової війни. У 1915
році канадський військовий лікар Джон Мак-Крей написав вірш "У полі
Фландрії" – там розповів про червоні маки, що виросли на могилах солдатів.
Твір надихнув американську гуманістку Міону Майкл прикрасити маком свій одяг,
аби вшанувати пам’ять загиблих.
У 1920 році
Американський легіон прийняв маки як офіційний символ. Уже через рік вони стали
емблемою Королівського Британського легіону. Він і започаткував акцію на
підтримку ветеранів, яка на Туманному Альбіоні відбувається щороку. Кожен
благодійник отримує червоний паперовий мак і приколює його до свого одягу.
Зараз квіти на лацкани чіпляють на теренах колишньої Британської імперії. У
такий спосіб вшановують пам'ять загиблих у всіх збройних конфліктах з 1914-го
року.
В Україні мак як символ
починав розвиватись ще з козацьких часів. Ця квітка, вірили, виростала там, де
гинули козаки, обороняючи рідну землю: «Ординці воїна скришили, На землю впало
тіло біле, І, наче зерно проросло, А влітку маком зацвіло.»( М. Стельмах )
З весни минулого року,
з огляду на російську агресію, Україна почала відмовлятися від радянської
ідеологічної спадщини, а червоний мак став уособлювати трагедію Другої світової,
у якій загинули мільйони українців. Стилізовано оформив символ харківський
дизайнер Сергій Мишакін. З одного боку це квітка маку, з другого — кривавий
слід від кулі. Така символіка має застерігати кожного від повторення війни.
Георгіївська
стрічка не про страждання, не про
смерть, те найголовніше, що є у війні. Всі ці мільйони жертв, мільйони душ
георгіївська стрічка не репрезентує. Нині вона є своєрідним розпізнавальним
знаком російських терористів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.