Одна із особливостей «гібридної війни в тому», що агресор має можливість підло сховатися за народом-жертвою, яку він покорив і проти якої виставив свою «адміністрацію».
Одна із особливостей «гібридної війни в тому», що агресор має можливість підло сховатися за народом-жертвою, яку він покорив і проти якої виставив свою «адміністрацію» із складу тих, хто пішов до нього на службу. Зрадників, що пішли на службу до агресора, агресор називає «ополченням», «загонами спротиву» і тому подібне. Сам агресор стоїть за спинами зрадників і коли ті у відкритому бою із законними урядовими військами починають відступати, то агресор стріляє їм у спини та змушений вводити у бій свої регулярні частини. Окуповану територію агресор безжалісно грабує, вивозячи все цінне. Решта продається на «чорних ринках». Звісно, що місцеве населення від «гібридної війни» зазнає чималих труднощів й падає у кричущу бідність і безправ’я.
Агресор, через підкуплені ЗМІ, продажних злодюг-політиканів, на території країни свого противника, в умовах найбрехливішої за своєю суттю «гібридної війни», починає розгортати широкомасштабну кампанію з метою заставити країну-жертву платити за наслідки його ж агресії. В першу чергу, мусується питання про соціальні виплати пенсіонерам, інвалідам. При тому агресор замовчує, що у відповідності із міжнародним законодавством країна-агресор зобов’язана здійснювати забезпечення всім необхідним населення окупованої території. Але політичні повії з табору антиукраїнського політикуму верещать на всіх перехрестях, де торгують своїм словоблудством, про те, що держава України повністю повинна взяти на себе забезпечення населення на окупованих агресором територіях.
Доречно нагадати цим повіям, що їх кумир Сталін і гадки не мав забезпечувати свій народ на окупованих німцями територіях, а, навпаки, оголосив політику «випаленої землі», коли відступаючи, нищив навіть запаси муки, замість того, щоб роздати їх населенню, яке він залишає під окупацію і на яке потім покладе відповідальність за життя під окупацією. Більше того, Кремль не підписавши відповідні женевські угоди, залишив своє населення навіть без допомоги «Міжнародного Червоного Хреста». А тепер, один із кращих учнів Сталіна – Путін наполегливо «вчить» Україну як їй необхідно підтримувати «своїх людей» на окупованих ним територіях. Верх цинізму!
Не дивлячись на все, українська держава напрацювала механізм сплачувати пенсії тим нещасним, що змушені залишитися в окупації, бо не мають змоги виїхати. Та наглому противнику і його місцевим бандюкам цього замало і вони мріють так надурити за демократизовану до безтями світову спільноту, щоб заставити країну-жертву повністю платити за агресію імперського сусіда.
В чому слабкість української позиції в «гібридній війні»?! Слабкість хоча б у тому, що треба війну називати війною, а не АТО. Як мінімум у двох областях (Донецькій та Луганській) давно доречно було б оголосити воєнний стан. Агресора треба офіційно назвати агресором і припинити з ним будь-які відносини політичного, економічного та фінансового характеру, подати на нього позови у міжнародні суди за нанесені багатомільярдні збитки. Кордон з агресором вже давно повинен був стати надійно укріпленим «Оборонним Східним валом». Оскільки центром «гібридної війни» є шалена інформаційно-психологічна війна, то на території України давно не повинно було б бути ні однієї ворожої газети, журналу, радіостанції чи телеканалу, а Україна повинна мати гарантовану можливість бути почутою й побаченою у всьому цивілізованому світі. Саме це й буде одним із основних моральних та духовних засобів допомоги нашим людям як на окупованих територіях так і на підконтрольних державі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.