Хто за ким на полтавських виборах?

До місцевих виборів у Полтаві лишилось два місяці.

І якщо у минулому ще за півроку до моменту волевиявлення було зрозуміло хто буде балотуватись, від якої сили та які кому ресурси виділяються, то зараз все набагато складніше. Лише кілька днів тому стало остаточно зрозуміло і відомо, наскільки і кого будуть підтримувати політичні та економічні еліти регіону та країни.

Сергій Чередніченко, «Відродження Полтави».

До певного часу цей кандидат виглядав як досить серйозна чорна конячка. Правда потім «фармацевтичний туман» його минулого розвіявся і виявилося, що попередня політична еліта, яка мала наміри реабілітуватися у Полтаві за рахунок нових імен, вирішила поки що серйозних кроків не робити. Тому наразі пан Чередниченко залишився без опіки та сам на сам із своїм політичним майбутнім. Навіть якщо він буде продовжувати свою діяльність самостійно, зробити щось суттєве на виборчих перегонах йому точно не вдасться – про це свідчить його рейтинг на виборах до Верховної Ради у 2014 році. Сергій Чередниченко набрав всього 3,68% голосів.

Олександр Удовіченкo, «Рідне місто – рідний край».

Колишній голова Полтавської обласної державної адміністрації формально міг би стати серйозним суперником будь-якому кандидату на пост міського голови. Але виключно за умови домовленостей із сучасними політичними лідерами та партіями вищого ешелону.

В принципі у Олександра Удовиченко завжди був «ніс за вітром» і він вчасно встигав пристати під ті чи інші політичні знамена. Мабуть саме тому від отримав підтримку для своєї організації від досить впевнено себе почуваючих підприємців з обслуговуючої сфери нафтогазового комплексу. Проте отримати реальної політичної підтримки він або не зумів, або вже не встиг. Скоріше за все перше, тому що «Рідне місто – рідний край» стало місцем збору та перевтілення колишніх регіоналів у неочікувано патріотичну політичну групу. Мало хто захоче себе марати такими зв’язками. Принаймні публічно.

Лев Жиденко, «Нова Полтава».

Об’єктивний аутсайдер перегонів. Надія на те, що зеленою фарбою вдасться замалювати очі виборцям і вони рівними шеренгами підуть голосувати за нього не справдилася. І ставка на те, що його старання побачать «на горі» також не виправдала себе. Хоча, ідею варто оцінити як досить непогану.

На самому початку 2015 року поява на політичному горизонті принципово нової політичної групи викликала цікавість. Проект намагався усіма силами залучити під свої знамена лідерів думок, місцевих експертів та найбільш ініціативну молодь. Спроба звести в одному місці людей з ідеями та тих, хто може ці ідеї реалізувати – заслуговує як мінімум на повагу. Але у подібної діяльності є одна проблема – якщо на якомусь етапі лідери думок та ініціативна молодь бачать пробуксовки, вони починають іти з проектів. От саме це і сталося з Левом Жиденко.

Розуміючи, що потрібно з усіх сил спасати ситуацію, він переключився на роботу «від двору до двору», роздаючи зелену фарбу, та на толоки, де намагався створити цілий полтавський рух за чистоту. Нажаль знову не дуже вдало.

В результаті, Леву Жиденко потрібно тепер переформатовувати свою діяльність і готуватися вже до наступних перегонів. На цих він вже зможе зіграти лише роль технічного кандидата.

Олександр Мамай, «Совість України».

Безперечно Олександр Мамай буде намагатися створити конкуренцію на виборах міського голови. Вже зараз звучать закиди, що його люди роздають цукор та гречку. Відповідно, у поточного мера міста є серйозні наміри залишитися при владі. І для цього у нього є адміністративний ресурс і… більше нічого.

Політична партія «Совість України» створювалась як виключно «товар на продаж» під вибори. Причому, вдумайтесь, засновником цієї партії був Хачатурян Хачатур Володимирович. Нічого не маємо проти інших національностей, але нагадайте – коли це представники армянської діаспори стали совістю нашої країни? От і ми не пам’ятаємо…

Відповідно, політичного тилу у Олександра Мамая нема. Є місцевий адмінресурс, який запросто блокується впливом офіційного Києва. Відповідно, робити комусь із серйозних економічних еліт Полтави ставку на дуже розхитану піраміду Мамая немає ніякого сенсу. Тому дозволимо собі зробити прогноз, що Олександр Мамай у перегонах обов’язково візьме участь, але результат його дуже сильно засмутить.

Андрій Матковський, Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Прямий і безпосередній конкурент Олександра Мамая. В першу чергу небезпечний для діючого мера тим, що люди постійно згадують «як було при Матковському» і тут у Мамая не найкращі позиції.

Першою проблемою конкурентів Андрія Матковського буде те, що за його спиною є вже реально зроблені справи на посту міського голови. І Полтава тих років, у порівнянні з Полтавою сучасною, це абсолютно два різних міста. Причому явна перевага у минулого.

Другою, і мабуть найбільш серйозною, проблемою для конкурентів стане те, що уже затверджена повноцінна підтримка цього кандидата на Банковій. Відповідно Матковський отримує державні ресурси на виборчу кампанію і майбутні полегшені стосунки із керівництвом держави для вирішення питань на посту мера.