Скандал в Санатории "Украина " курорт Ворзель

18 нояб. 2014 г. В ворзельском санатории разгорелся скандал с назначением директора.

Шановні можновладці!

Цим відкритим листом колективно звертаються до Вас мешканці селища Ворзель, що на Київщині та колектив ДП «Санаторій «Україна» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Гостра необхідність потурбувати Вас, в цей не простий для країни час зумовлена намаганням привести рейдерську групу до керівництва в ДП «Санаторій «Україна» 
Селище Ворзель знаходиться в 30 км. від Києва та колись мало славу загальнодержавного курорту. На території селища розташовувалось більше 25 оздоровчих закладів, які займали значні площі та давали роботу місцевим жителям. Більшість з цих територій на сьогодні огороджена високими парканами та створюють робочі місця для невеликої кількості обслуговуючого персоналу. Не багато лишилося оздоровниць, що надають послуги відпочиваючим, ще менше з них таких, яким за останній час вдалося оновлюватися та розвиватися, або хоча б підтримувати майно в належному стані. До останніх належить ДП «Санаторій «Україна». 
В листопаді 2014 року закінчується контракт чинного головного лікаря цієї оздоровниці, де на сьогодні працює більше 200 громадян нашої держави.
27.10.2014 ДП «Санаторій «Україна» було отримано лист №12-01/1030, за підписом Голови Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Суботи М.В. Даним листом Головний лікар санаторію повідомлявся про закінчення терміну дії його контракту 15.11.2014, а також про те, що наказом голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» внесені зміни до штатного розпису ДП «Санаторій «Україна» та введено посаду директора, на яку погоджено кандидатуру Бабаджанова К. 
В той же час, Липовецькому Андрію Микитовичу запропоновано зайняти посаду заступника директора по лікувальній справі. І це незважаючи на те, що на виконання умов контракту Липовецький А.М., в строки визначені, контрактом, повідомив керівництво ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», про намір працювати та очолювати заклад у майбутньому. Відмови на лист-повідомлення, з обґрунтуванням відповідних причин, від керівництва ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», до сьогодні не отримано. 
Липовецький Андрій Микитович працює в ДП «Санаторій «Україна» з 1987 року, спершу на посаді лікаря, а з 1997 на посаді завідувача відділення реабілітації хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарду. 
З листопада 2001 року Андрій Микитович обіймає посаду головного лікаря. 
За період керівництва Липовецького Андрія Микитовича підприємство оновилося та здобуло репутацію серйозного реабілітаційного центру, з яким охоче співпрацюють науково-дослідні інститути та лікувальні центри. 
За період з 2001 по 2014 роки зроблено капітальних інвестицій на суму більше 12 млн.грн, збільшено кількість реабілітаційних ліжок, частково оновлено лікувальну базу, впроваджено нові лікувальні методики. Було повністю переоснащено два спальних корпуси, проводилася значна робота по зниженню енерговитратності підприємства: замінювалося обладнання у котельнях, утеплювалися комунікаційні магістралі, замінювалися вікна.
Якщо проаналізувати матеріально-технічний стан подібних оздоровчих підприємств які знаходяться у селищі Ворзелі, то слід зазначити, що конкурентоспроможним при рівних умовах, залишається лише ДП «Санаторій «Україна», і в першу чергу завдяки злагодженій роботі колективу під керівництвом Липовецького Андрія Микитовича.
Довго розповідаючи, про успіхи пана лікаря, ми не хочемо сказати, що він є ідеальним та незамінним на своїй посаді. Ми говоримо про те, що схема з усунення керівника успішної установи дуже схожа не на бажання розвинути медичну галузь в регіоні, а на бажання окремих чиновників зловити рибку в каламутній воді, поки є така можливість. Ми дуже вибачаємось, якщо наші припущення не відповідають дійсності. Але страх побачити високі паркани там, де сьогодні мають змогу кататися на велосипедах наші діти, де мають можливість подихати свіжим повітрям мами з дітками, посидіти закохані…. змушує нас працювати на випередження. Ми радо допоможемо пану Бабаджанову, розбудувати інші оздоровниці нашого селища. Будемо вдячні за створені нові робочі місця. Але зміна керівництва успішного закладу сприймається (вибачте, навіть говорити соромно таке в наш час), як чергова спроба «отжать» майно у громади та робочі місця у працівників. І зі сльозами на очах постає питання: «А ЗА ЩО ТОДІ, ВЛАСНЕ, НАС ВБИВАЮТЬ»????????????????????????????????
( Наталья Нелюбина)