Реформа, зарплати і рукомийники

Останні кілька тижнів українському суспільству регулярно підкидають чергову порцію “компромату”. Мета одна — показати відсутність реформ на “Укрзалізниці” і дискредитувати її керівництво.

Про інформацію

Якими є основні ознаки цієї “інформаційної атаки”? По-перше, у сюжетах та публікаціях тиснуть на емоції. Говорять не мовою оцінки фактів та тенденцій, а мовою пропаганди та дії на рівні людської емоції. Зокрема, це стосувалося останнього сюжету ТСН від 9 листопада, де  нам показали відсутність рукомийника і розповіли про “страшні умови” роботи залізничників. Все це відразу прив’язали до “відсутності реформ”. Хоча, зрозуміло, що проблема санітарного стану конкретного депо чи підрозділу може бути проблемою безгосподарності конкретного керівника саме цього підрозділу, а не всієї структури, де працюють тисячі людей.

По-друге, це свідоме перекручення фактів, як це сталося, наприклад, із закупівлею дизпалива. Знаково, що “Укрзалізничпостач” запросив на цей тендер журналістів. Де ми пояснили, як відбувається процедура, чому пальне часто закуповується за ціною нижчою від тієї, яка була у тендерній документації.

По-третє, це абсолютно вигадані “факти” співпраці з російськими компаніями. Головна мета одна — негативна емоція і негативні висновки. Хоча напевно потрібно ставити риторичні запитання…

Чому окремі профспілкові діячі мовчали рік чи два тому і чому раптово почали говорити саме зараз, коли залізниця готується до зими і забезпечує фронт? Хто має займатися ремонтом рукомийників, керівник підприємства чи відповідальний за той підрозділ? Чи можливо вирішити за 3-5 місяців проблеми, які створювалися роками?

Про залізницю

Насправді, факти говорять про інші тенденції. Візьму для початку такий показник, як заробітна платня працівників “Укрзалізниці“. На сьогодні вона складає 4087,5 грн. Це не найвищий показник по країні, але приблизно на 20 % вища ніж середня зарплата по Україні. Працівникам виплатили премію за підсумками минулого року у розмірі 50 % від окладу. Діє система відомчих закладів відпочинку, лікувальних закладів з найсучаснішою апаратурою. Це дрібні і на перший погляд непомітні сторони діяльності “Укрзалізниці“, але вони створюють умови, в яких працюють наші працівники.

Наприклад, відбувається поступове оновлення рухомого складу. Завдяки економії коштів на закупівлях залізниці вдалося налагодити власне виробництво вантажних вагонів. Ми намагаємося покращити рухомий склад для пасажирських перевезень. Все це, нагадаю, відбувається в умовах фактичної війни, коли ми вже втратили більше мільярда грн і це ще не кінець. Донецька залізниця була однією з основ ефективної економічної діяльності всієї “Укрзалізниці“. Незважаючи на це, ми перебудовуємося, шукаємо можливості, щоб втриматися і розвиватися. На фоні загального падіння економіки нам це вдається. Реформи йдуть. Це відбувається не так швидко, як хотілося б, але вони є!

Про реформу

Що таке реформа? Реформа — це комплексне бачення розвитку всієї транспортної сфери. Адже Україна має унікальне географічне положення. Це ціла стратегія, котра повинна поєднувати усі можливості залізничного, автомобільного, морського транспорту. Наприклад, нещодавно голова КНР Сі Цзіньпінь повідомив про наміри інвестувати 40 млрд дол США у відновлення “Великого шовкового шляху”. Це один з варіантів розвитку і транспортного потенціалу України. Оскільки, перевезення товарів з Китаю залізницею займає у 3-4 разів менше часу ніж аналогічні перевезення морським шляхом. Про такі перспективи українські залізничники задумувалися ще на початку 2000 років. Частково їх почали реалізовувати, проте залізниця завжди була заручником політики. Це завжди приносило шкоду. Але нам все одно доведеться повертатися до детальних планів розвитку власного транспортного потенціалу. Щодо реформи закупівель. За минулого режиму була справді створена система “вимивання коштів”. З нею ведеться активна боротьба. Про це писалося вище. У нас є здобутки. Ми навчилися економити. Навчилися знаходити і усувати “фірми-прокладки”. Почали залучати до тендерів журналістів. Ми хочемо бути відкритими. Нам потрібна допомога і журналістів, і правоохоронців у виявленні схем. Бо їх неможливо знищити одномоментно. Проте, часто, замість співпраці на спільну користь, отримуємо черговий “інформаційний удар”. Навіть, коли через суд нам вдається відстояти чесне ім’я, як це було, наприклад із діями Антимонопольного комітету щодо закупівлі послуг на незалежну оцінку майна Укрзалізниці, справу зроблено. Іміджу компанії завдано шкоди. Це зменшує привабливість компанії, як потенційного об’єкту для інвестицій, котрі і так нелегко залучати, коли йде війна і падає економіка. Це відлякую постачальників від тендерів.

Замість післямови

Кожен раз після чергової хвилі неправди задумуєшся. Кому це потрібно? Знаходиться лише одна відповідь — тим, кому непотрібна сильна українська держава. Бо тільки вороги країни можуть нищити логістику на фоні загрози прямого вторгнення іноземних військ. Проте переконаний — реформи триватимуть незважаючи на спробу їх зірвати, а Україна таки скористається своїм унікальним географічним положенням і від цього виграють всі і держава, і народ, і самі працівники транспортної сфери.