Дніпропетровська міліція не бажає виконувати правоохоронні функції
02 травня 2014, 12:27
Власник сторінки
журналіст
За що мєнти отримують зарплату?
Вчора
п'яна галаслива компанія засіла за столиком у спільному для
багатоповерхівки й прилеглих хрущівок дворі по вулиці Героїв
Сталінграда, 138 десь близько одинадцятої вечора. Сиділо чоловік 5-6 -
гучно розмовляли, матюкалися, реготали, з'ясовували стосунки на фоні
передзвону вже розпитих пляшок і відкриття нових. Одні йшли, інші
приходили. В 50-ти метрах працює точка з цілодобового продажу різного
питва.
Вперше подзвонив у міліцію опівночі - у міське відділення № 2
(колишнє сьоме), що на Героїв Сталінграда, 105. Це у 5-ти хвилинах
неквапливої їзди від місця пригоди. Черговий заспаним голосом відповів,
що зараз приїдуть. Минуло хвилин сорок. Обіцяного екіпажу не було.
Передзвонив вдруге. Почув, що ні машини, ні наряду зараз немає і
невідомо, коли вони з'являться. З розмови стало зрозуміло, що в
чергового немає бажання займатися цим випадком. Паралельно почув
нарікання на службу і навіть пропозицію самому прийти і почергувати.
Тоді вирішив зателефонувати на мобілку до начальника відділення Віталія
Мефодієнка. Колись, все через той же столик, він сам дав свій номер,
тільки не думав, що я скористаюсь ним вночі. Сказав мені, що зараз з'ясує
ситуацію. За 10 хвилин я знову передзвонив. Мефодієнко повідомив, що в
них одна машина на весь район і зараз направити її немає можливості. Та
попри це за 5 хвилин вона приїхала. Значить була. Інакше так швидко не
з'явилася б. Те, що вона десь на виклику - стандартна відмазка. З
джипу вийшли співробітники, підійшли до столика, покрутилися...
розвернулися і поїхали. Компанія лишилася.
Передзвонив Мефодієнку.
Запитав, в чому суть візиту наряду, якщо все лишилося як і було: той же
самий склад, така ж гучність, ті ж матюкливі теревені і регіт. Начальник
роздратувався. Тільки не на правоохоронців, а на мене. Сказав, що він
не відповідає за чергових і наряди, це не його сфера компетенції, ані
вони йому не підзвітні, ані він їм не указ. І взагалі я даремно турбую
його вночі. Тобто, в розумінні правоохоронця порушувати сон і спокій
інших громадян на підзвітній йому території - цілком нормально, а от
його самого - ні. У відповідь я гримнув на нього, нагадавши, що він
вважається правоохоронцем, керує відділенням, отримує за це гроші, а
тому має відпрацьовувати зарплату. Той кинув слухавку.
Тоді о першій
ночі я подзвонив на 102. Розповів про все, що сталося: про компанію за
столиком, про небажання чергового міськвідділу № 2 направляти екіпаж,
про дзвоник міліцейському начальнику, про незрозумілий своїм смислом
приїзд машини. Сказали, що зараз вишлють наряд. Я передзвонював ще три
рази. До четвертої ранку. Ніхто так і не приїхав. На світанні компанія
розійшлася сама.
Це був лише один з випадків. Епопея зі столиком триває
років вісім. Куди не звертайся - результат один: суцільні відписки і
повний нуль в підсумку.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.