Привітайте всіх своїх і просто побачивши ветеранів... Від усього серця щиро вітаю Вас з 9 травня - днем великої Перемоги у Великій Вітчизняній, - Вадим Хабібуллін
Вадим Хабібуллін вітає великим святом ПЕРЕМОГИ 9 травня
Привітайте всіх своїх і просто побачивши ветеранів...
Від усього серця щиро вітаю Вас з 9 травня - днем великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Це величний День пам’яті, вшанування героїзму, мужності, сили духу і самопожертви та народної вдячності до Подвигу! Схиляю голову перед тими, які поклали життя і тими, хто зустрів Перемогу, але не дожив до сьогоднішнього дня. Вічна їм пам’ять. Довгого віку, міцного здоров’я, щастя і добра, мирного неба Вам, Вашим родинам і Вашим близьким!
Не забуватимемо завдяки кому ми маємо щастя жити. Привітайте своїх рідних, близьких, знайомих, сусідів і просто на вулиці побачивши ветеранів.
Особисто від себе бажаю згадувати про патріотичність аби молодь не забувала про це святе свято ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ. Частіше писати, згадувати і говорити в родинах з молоддю про фронтовиків, в родинах яких є сьогоднішні відомі громадські діячі, політики, правники, медики, та багато інших родин, які мають що розказати про своїх рідних, близьких і ще живих і вже ...
Для мене особисто і моєї родини немає більш вагомого свята ніж свято ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ, оскільки мій рідний дід – Монойленко Олександр Володимирович пройшов усю велику вітчизняну війну, мав військове звання - Гвардії капітан, брав участь у великій вітчизняній війні з Німеччиною та у війні з Японією та має велику кількість нагород і за взяття БЕРЛІНА також, ордена - "Червона Зірка", "Вітчизняна війна" ІІ ступеня, медалі - "За узяття Берліна", "За узяття Кенігсберга" та інші. Як учаснику історичної битви за Берлін – моєму дідові Гвардії капітану Монойленко Олександру Володимировичу за відмінні бойові дії за участь у боях за оволодіння Берліна наказом Верховного Головнокомандуючого оголошено подяку від 2 травня 1945 року за №359.
Мій дід Монойленко Олександр Володимирович у 1945 році був на відповідальній посаді в комендатурі міста Потсдам (Німеччина), де зовсім випадково у родині військових – мати Хабібулліна Олена Олександрівна (військове звання - сержант), батько – Хабібуллін Моневяр Якубович (військове звання - прапорщик) через 30 років, народився я, - Вадим Хабібуллін. Отака випадковість і збіг.
В країні напевно немає родини такої, де непам’ятним був би свій герой!
Кожному мабуть є що розказати про свого фронтовика - діда, бабу, батька чи мати чи іншого рідного з родини, а також про тих, хто залишався і в тилу ковав ПЕРЕМОГУ, оскільки моя рідна бабуля - Монойленко Ніна Григорівна має нагороди за роботу в тилу на благо ПЕРЕМОГИ - медалі "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.", "30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.", інші.
Завжди Ваш і Ви можете на мене розраховувати,
Вадим Хабібуллін
_______________________________________________________________________________________
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.