"Потрібно не відштовхувати сюзників, а розширяти їх коло. Сцену ми надаємо усім. Майдан – це не інтелектуальний чи рок-фестиваль."
Інтерв`ю з Олесем Донієм від самого початку планувалось як політичне. І стосик питань політичних лежав напохваті. Питань не те, щоб аж надто оригінальних – радше розгублено-філософських. "Що буде далі з Майданом?", "Хто винний у промахах?", "Чи є у опозиції план дій?" тощо. Словом, стандартний для теперішнього часу набір. Але вкинута Олесем фраза про те, що "у нас (себто у мистецького об`єднання "Остання барикада") є своя конкретна ділянка – музично-мистецька складова", завернула русло розмови у зовсім інший бік. Чи то втома від теоретизування далася взнаки, чи то закортіло авторці цих рядків дійсно свіжої теми, але про політику в її чистому виді ми вже не говорили. Почалася імпровізація. На "музично-мистецькі" і близькі до них теми. Отож, бесіда у нас вийшла наступна.
- Олесю, то увесь музичний супровід Майдану – від Ніни Матвієнко до Ляпіса Трубецького – то заслуга "Останньої барикади"?
- Ну як наша заслуга? Ми дзвонимо, запрошуємо… То все наші друзі, і "Океан…" теж – тут ключову роль зіграв Богдан Уцеха… Зрозуміло, що й Фагот, і Фоззі, і Анжеліка Рудницька, і Фома – всі вони відгукнулися по першому ж дзвонику. Це зовсім не так складно, як хтось, може, собі думає. Цих людей не треба умовляти чи підштовхувати. Коли була погроза побиття, вони самі приїхали, ми їм навіть не дзвонили – і Фагот, і Фома, і Бурмака…
Наше завдання – це ще й організувати графік, хоч ті, хто навіть між собою мали якісь тертя, без питань виступають і самі йдуть з ініціативами. Наприклад, після розгону Майдану гурт "Kozak System" запропонував записати пісню "Брат за брата", яка фактично стала гімном Євромайдану. У записі цієї пісні брали участь також і Антін Мухарський, і Бурмака, і Фома, і Олег Собчук зі "С.К.А.Й", і Анжеліка Рудницька, і Тарас Чубай, і легендарний Піпа з першого складу ВВ.
Безумовно, діяльність не всіх видно, бо не всі ж стоять біля мікрофону, але, приміром, наш головний музичний менеджер "Останньої Барикади" В`ячеслав Пономарьов на Майдані днює і ночує… Власне, це все – наше 15-річне надбання, бо до нас є довіра, і люди, яких назвав, брали участь у наших акціях протягом багатьох років. Усі ці люди – і ідейні, і професійні, і це важливе поєднання чинників, тому наша функція – як операторів – більше технологічна…
…Буває, що й артисти стають жертвами провокацій – як-от Лама, наприклад в інтернтеі. Але її команда спрацювала оперативно і відбила деструкцію.А ще мене постійно питають – я вже разів десять відповідав – чому, мовляв, ви запросили Олега Собчука, він же раніше брав участь у не "тих" акціях. Пояснюю: з перших же днів Майдану Олег чітко себе позиціонував, був з першого дня Громадського Майдану, співав там ще під гітару, і саме тому він брав участь у записі кліпу на пісню "Брат за брата", тож, зрозуміло, чому ми його запрошуємо на сцену. Ще питають, а чому ми дали мікрофон Дідзьо, бо бачте,це "знижує інтелектуальний рівень сцени". Це смішний закид.У нас не музичний фестиваль, де є чітко визначений напрямок. Серед тих,хто стоїть на Майдані є поціновувачі різної музики, і ми навпаки вдячні Дзідзьо за те,що він проявив громадянську позицію і викликався співати на Майдані.
Потрібно не відштовхувати сюзників, а розширяти їх коло. Сцену ми надаємо усім. Майдан – це не інтелектуальний чи рок-фестиваль. У нас зі сцени звучать і поп-виконавці, і майже всі київські діджеї вже перебували на Майдані…
- І що, всі-всі названі а вами ртисти скасували свої гастролі, концерти чи, принаймні, погодились відкорегувати графік? У них же в домайданівський час були якісь свої плани…
- Всі абсолютно. Ми всі зараз йдемо на якісь втрати і витрати… Особисто бачив, як "Kozak System" привіз сто кожухів, сто пар валянків і сто пар галош…
- Звідки ж таке багатство? Спеціально для Майдану купили?
- Ну так. Взяли "бусік" наш барикадівський, Іван Леньо сів за кермо і поїхав в магазин, а там закупив це і привіз. "С.К.А.Й" і "Друга ріка" закуповували генератори та теплі речі для Майдану, і цим Собчук і Харчишин з іншої сторони для мене відкрились, а хтось – як Марічка Бурмака – там вже просто днює і ночує. Стоїть вже така, як Снігуронька…
- Щось ви всіх згадали, а Руслану – ні…
- Та її взагалі неможливо переоцінити. Це енерджайзер. Вона – на порядок вище будь-якого мистецького заходу, вона – громадський діяч, і на Майдані з`явилась ще до того, як "Остання барикада" почала опікуватися музичною складовою.
- Власне, якщо ми вже заговорили про Руслану. Втрата голосу (тимчасова чи з далекосяжними ризиками) – найгірше, що може трапитися зі співаком. Таким чином, всі ваші "підопічні" ризикують не лише потрапити під "роздачу" "Беркуту", а ще й лишитися без "знаряддя праці". Тим паче на морозі…
- Більшість з нас вже перехворіла "на ногах". Але річ не лише в застудах, а ще й у колосальному психологічному та фізичному перевантаженні. Для кожного – це і стрес, і нерви, і повне виснаження організму. Але люди на це йдуть, і йдуть свідомо. Це – внесок кожного у спільну справу.
Й тому я скрізь намагаюся назвати всіх поіменно, бо не хотілось би, щоб – як після "Помаранчевої революції" – всі говорили про кількох польових командирів та одного кандидата в президенти. Це було не так. І зараз, коли всі процеси зводяться до 20 прізвищ, це також неправильно. Знаю по своєму округу: від нього на Майдані стоїть кілька тисяч осіб. Ротаційно, звісно. Спочатку ми привезли величезний "ротний" намет, який пав у бою з "Беркутом", його у нас просто вкрали…
- Як це? "Бекрут" йшов у наступ і паралельно прихопив під пахву намет?
- Вкрали, вкрали… Вкрали намет, вкрали генератор, кожухи крали, спальники, валянки.Навіть ковбасу крали… Власне, те, що "Kozak System" привіз, ми не встигли вчасно роздати, бо вони приїхали увечері, а перший напад стався вночі… А під час нападу все це було вкрадено, бо за "Беркутом" йшли якісь цивільні, вочевидь, перевдягнені міліціонери чи есбеушники. Окрім садизму, проявилась ще й їхня злодійська сутність…
- Олесю, а що чути про виконавців попереднього революційного гімну – "Разом нас багато"? Де зараз "Гринджоли"?
- Не знаю, про них нічого не чутно. Але знов таки: ми говоримо про музикантів, бо їх всі чують. А є ж ще група художників. Вони так само з перших днів на Майдані, і так само витрачають свій час і натхнення… Вони намалювали плакати – критичні, карикатурні, веселі, смішні… (Хоча могли за цей час зробити картину і потім її продати). А ще – транспоранти виготовили і самі з ними ходили.
Це такі люди, як Андрій Єрмоленко (дуже цікавий художник, один з провідних художників "Українського тижня"), Іван Семесюк (достатньо провокативний, неординарний), Олекса Манн – про цих людей також треба говорити. У них на Майдані своя власна ділянка – для виставок, для перформансів… Вони назвали цей майданчик "Мистецький Барбакан". Це їхній власний внесок. Вони відомі як об’єднання "Союх вольних художників" та клуб "Бактерія". З нашого боку координатор цієї частини Ксенія Коробчук(виконавчий директор "Останньої Барикади").
І за це починаються вже певні утиски. Наприклад, Дмитро Лазуткін – один з поетів, який у нас виступав на великій сцені– вже отримав виклик до прокуратури "на розмову". Я йому порадив туди не йти, доки не буде офіційної повістки.
- Прямо повторення історії з Юрієм Винничуком…
- Так, його теж намагалися притягнути до відповідальності за вірш. Наше середовище йому допомагало, бо така допомога – і юридична, і медійна – зараз буває необхідною. Тут, звісно, мусить бути солідарізація суспільства. Дуже надихає, коли поети і художники допомагають один одному – це один з надзвичайно позитивних моментів Євромайдану. Та й взагалі у нас, в Україні, під час громадських акцій мистецька складова є дуже потужною, і це те, що відрізняє нас.
- Я бачила куточок з картинами під Будинком профспілок. Це – той самий "Мистецький Барбакан" чи то вже аматорське осмислення Майдану?
- Ні, "Мистецький Барбакан" стоїть майже напроти Київадміністрації. Це дерев’яна конструкція без даху.Такий собі "намет без даху".Художники і тут хочуть бути вільнішими за всіх. А взагалі-то народна творчість проявляється у багатьох речах. Кожне містечко приїжджає зі своїми поетами та художниками, і, як на мене, це треба лише вітати.
- А літературний "Вечір при діжках", де, зокрема, Ірена Карпа брала участь – не заслуга "Останньої барикади"?
- Ні, ми відповідаємо за музичну складову. Тобто ми запрошували Карпу, а вона взяла та й до всього ще й прочитала зі сцени свої коломийки, які були доволі жорстокими щодо влади (сміється). Але ми не ставимо жодних рамок та вимог й нікого не цензуруємо. Просто, знаючи позицію митців, ми їх запрошуємо. А далі – вже прояв їх власної творчості.
- А правда, що на Антимайдані відмовлялися співати навіть за гроші?
- Не за гроші, а за великі гроші. Якраз Карпа й розповідала, що Віктор Павлик відмовився, причому за дуже великий гонорар. Знаю, що й Павло Зібров відмовився… Мені приємно, що рокерське середовище в цьому участі не брало.
- Якщо ми вже згадали про рокерів… Олег Скрипка – він з ким? Чи він сам по собі?
- Ну, це питання до Олега. Якщо він буде готовий виступати – ми, звісно, надамо йому сцену… Музиканти самі проявляють ініціативу, ми ж не займаємося обзвоном бази даних. Майдан – це поклик душі, а ми лише формуємо графік виходу на сцену…
У нас вже виступали "Пікардійська терція", "Плач Єремії", "ТНМК", "Тартак", "Kozak system", "Mad Heads", "Мандри", "Ot Vinta", "Гайдамаки", "СКАЙ", "Фіолет", "Роллікс", Лама з гуртом, Бурмака з гуртом та інші- всі провідні гурти побували у нас. І не тільки рок-колективи, виступали і оперні і поп-співаки. Є, приміром, інформація, що Марту Шпак – провідну солістку академічного ансамблю МВС – за виступ на Майдані звільняють з роботи.
- Ви не раз повторили, що лише відповідаєте за графік, за послідовність виступів на сцені, тож давайте зробимо міні-афішу. Що цікавенького буде на Майдані на новорічні свята?
- "Зіркові Вертепи" від "Останньої барикади" завжди були нашою родзинкою. Ми їх проводили по всій Україні, а раз було таке, що й під Лук`янівським СІЗО… Ну а цього разу може бути просто мега-зірковий склад. Сашко Лірник вже пише сценарій, у нього це надзвичайно класно виходить. Це веселе сатиричне костюмоване дійство. А там вже й Бенюк, і Фоззі, і Фагот, і Подеревянський, і Капранови – хто у нас тільки не брав участь. А цього року проблема в тому, що вже стільки зірок зголосилися – як їх усіх увібрати? Хочеться ж максимально всіх задіяти…
Щодо музикантів, то є побажання від майданівців щодо участі закордонних зірок, але їх я не анонсую, доки ми не уклали домовленості. У нас виступали і білоруси: "Ляпіси" і "Крамбамбуля", і литовці("Біплан"), і чехи, і поляки, і росіяни. З зарубіжними гостями перемовини тривають, але це ж не комерційна історія, а ідейна, тому можемо чітко сказати, що буде один з гостей з Лондону. А щодо українських гуртів, то більшість з них вважає за честь виступити на Майдані. Тож ми взяли концепцію Нового Року таку, що на святі мають співати ті,хто був цей місяць разом з нами "на барикадах". З зірками у нас проблем нема. Кожен хто стояв разом з нами місяць на Майдані-це вже зірка. Мистецької акції такої "протяжності", думаю, не знала жодна країна світу.
http://obozrevatel.com/interview/57164-oles-donij-mistetskoi-aktsii-takoi-protyazhnosti-yak-na-majdani-ne-znala-zhodna-kraina.htm
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.