Лобісти бракованих рішень

Уряд регулярно штампує браковані лобістські рішення. Але замість санкцій отримує зарплату. 

Практично непомітною пройшла новина про те, що Президент України Віктор Янукович ветував Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Можливо і я б цей факт залишив поза увагою. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» хоча і має принциповий значення, навряд, входить в першу п’ятірку таких інформаційних важковаговиків, як пенсійні та податкові новації, чи депутатські пільги. Проте не оминув і … читався в обґрунтування в президентського вето. І виявилося, що недарма. Виявилося, що Президент заметував закон через те, що ним, окрім іншого:

«не передбачається достатньої відповідальності за негативні наслідки, спричинені порушеннями будівельних норм, не враховуються права громадян, громад і місцевих рад.» 

Президент на цьому не зупинився і пішов далі вимагаючи «встановлення у Законі персоніфікованої відповідальності за негативні наслідки у разі порушення норм і правил, які регламентують діяльність у будівельній сфері».

Принагідно пригадав, що Уряд наївно стверджував, що заветований Президентом закон «значно спрощує й вдосконалює всі етапи містобудівної діяльності й здешевить будівництво мінімум на третину».

Логічне питання: а що тут мені може не подобатись? Уряд напартачив, а уважне президентське око виявило та вказало! 

Відповідаю: усе подобається, от лише композиція не завершена, немає, так би мовити, фінального акорду, який так і напрошується. 

До речі , як на мене це дуже вдалий випадок аби продемонструвати одну з розрекламованих президентських чеснот - «послідовність». 

Вимагаючи «персоніфікованої відповідальності за негативні наслідки» від забудовників цілком логічним і послідовним було б вимагає такої ж відповідальності від Уряду і Верховної Ради. Бо саме ці органи відповідальні за ухвалення некваліфікованого, лобістського та корупційного рішення, яке створило підстави для завдання державі та громадянам збитків. 

Насправді, некомпетентність у підготовці законодавчих актів вже стала візитною карткою діючої влади. Дається в знаки і те, що в парламент з законотворчого органу перетворився у політичного прапорщика, який добре ні читати, ні писати не вміє зате команди виконує відмінно та ще й копійчину для сім’ї заробляє. 

Пригадайте хоча б два останні епізоди з податковим кодексом та пенсійною реформою. 

Податковий кодекс… Спочатку парламентарі ніяк не могли второпати, чи внесли кодекс на розгляд, чи ні. А коли второпали то виявилось, що це не той кодекс, а той який треба дописують і осо-ось підвезуть. А як підвезли, то й читати часу не залишилось – Чечетов руками махає. Якби не ґвалт, який ми підняли і який вдало підхопили підприємниці, мали би ми з вами, сьогодні, податковий кодекс, який не те що виконувати, а відкривати було б соромно. Далі були липове громадське обговорення, справжній майдан і … президентське вето. 

Пенсійна реформа… Увесь грудень уся країна затамувавши подих очікувала знайомства з версією пенсійної реформи у виконанні уряду Миколи Азарова. Законопроект так само, як і податковий кодекс, то вносили, то виносили з парламенту. Коли, нарешті, смикання припинили і самі вчитались, навіть, Сергій Тігіпко, який гастролює по Україні з програмою «Громадське обговорення Пенсійної реформи» не витримав і закликав відкликати із Верховної Ради законопроект про реформу пенсійної системи. 

Віце-прем’єр міністр публічно визнав низьку якість власноруч підготовлених Урядом законопроектів. 

Сюди можна додати міністра освіти Табачника, який під тиском студентів визнав помилку і скасував запровадження платних послуг в університетах. 

Нині практично жодне рішення влади не обходиться без того, щоб стурбована громадськість не волала в шоці від його «професійності», погрожуючи масовими протестами, а подекуди й вдаючись до них. Лише після цього влада вчитується, хапається за голову і відправляє оскандалені документ, який перед тим сподівалася протягнути в таємниці на «громадську експертизу».

Ну і кілька слів про головне – про гроші. 

Варто відзначити, що і Кабмін, і Верховна Рада цього року збільшили своє бюджетне фінансування на чверть. 

За що платимо? У всьому світ,і якщо працівник робить брак, на перший раз його штрафують, а на другий звільняють. 

На жаль, в Україні окремих діячів, на яких за суспільну шкоду і провали ніде тавра ставити, навіть за ноги витягнути з політики проблематично. 

Тому до коли накладатимуть чергове президентське вето на черговий урядовий брак варто не лише написати, але й застосувати персональну відповідальність за кричущий непрофесіоналізм і шкоду завдану державі, бізнесу та громадянам. І що головне, з власної кишені, шановні високо посадовці, з власної кишені… .