Боротьба з корупцією мала б стати національним проектом

Вироблення пріоритетів державної політики – річ цілком логічна, адже будь-яка, навіть найбагатша держава, змушена вирішувати найбільш важливі для себе питання обмеженими ресурсами.

Якісно вибудувати унікальну для кожної держави ієрархію пріоритетів – надважливе завдання, помилка в якому коштує втрачених зусиль усієї країни.

 Якщо подивитися на назви проектів, ні в кого не виникне заперечень щодо важливості їх реалізації в Україні – чого тільки вартують «Нова енергія», «Нова якість життя», «Нова інфраструктура», «Повітряний експрес», «Якісна вода» та «Місто майбутнього». А ще є «LNG термінал», «Відкритий світ»,  «Енергія природи» та «Олімпійська надія 2022».

 Україна з бюджетом як у Німеччини могла б реалізовувати всі ці проекти. Тут питання в реальних ресурсах, якими володіє держава. У переліку оголошених проектів є проблеми з адекватністю визначених цілей. Будівництво терміналу з отримання скрапленого газу є логічним. Більше того, таких терміналів потрібно мінімум два. Питання лише в тому, чому озвучена ціна такого терміналу в Україні майже удвічі вища, ніж та, за яку будується термінал у Польщі (950 млн євро).

 Цікавим є проект будівництва житла для «фахівців зі сфери стратегічних пріоритетів держави», якщо це, звичайно, буде житло для військових, а не для наближених чиновників.

 Не менш цікавим є проект «Відкритий світ» щодо створення освітньої мережі на основі технології 4G. Однак, цей проект передбачає закупівлю півтора мільйони нетбуків. Скільки піде на «відкати», неважко здогадатися. Менш корупційно було б просто забезпечити граничну дешевизну такої мережі для студентів і школярів, та пільгових категорій громадян.

 Серед проектів є й відверта маячня. Це, зокрема, «Олімпійська надія 2022». Як у Остапа Бендера, надія у 2022, а платити з бюджету треба вже зараз. Програми «Місто майбутнього», «Чиста вода» хибують браком критеріїв ефективності виконання, що створює умови для того, що «чисту воду» нам «заряджатимуть» за дуже немалі кошти, при тому, що Україна – на одному з найперших місць у світі за кількістю водних ресурсів.

 Вкрай важливо забезпечити належний рівень охорони здоров‘я в містечках і селах України, де мешкає дві третини населення країни, насамперед швидкої допомоги. 

 Безумовним пріоритетом має стати створення умов для проведення операцій проти хвороб, що загрожують життю наших громадян. Коли ці люди побираються за копійками для того, щоб вижити – це моральний вирок цій владі.

 Національним проектом має стати побудова швидкісних залізниць з Києва на Західну, Східну і Південну частини країни. Нам треба більше знати один одного і більше комунікувати. Коли до Туреччини з Києва, Львова чи Донецька швидше дістатися, ніж до Криму чи Одеси – це ще один вирок господарським здібностям влади. Це справа недешева, але критерій тут простий – є залізниця, чи немає.

 Важливо сформувати туристичну інфраструктуру для мнімум одного маршруту «ядром країни» - навколо Києва, Чернігівщиною, Дніпром  на Канів і Хортицю та Черкащиною, а також по мінімум одному маршруту на Півдні й Заході України.    

 Озвучена ідея національних проектів хибує тим, що вона, по-суті, підміняє здорове бюджетне планування, що має здійснюватися насамперед парламентом. По-суті, створюється додаткова «годівниця» для влади колосальних розмірів. Одне бюрократичне функціонування новоствореного державного агентства з національних проектів у цьому році коштуватиме 222 мільйони гривень, а самі проекти вочевидь, орієнтовані на розкрадання на кілька порядків більших сум.

 Владі потрібно реалізувати єдиний національний проект – написати, разом із експертами з найменш корумпованих країн світу (нині це країни Скандинавії, Сингапур, Нова Зеландія тощо), ефективне антикорупційне законодавство, і невідкладно впровадити його. Це буде дуже дешевий, але дуже ефективний національний проект. А там, дивись, за рік-другий і кошти в бюджеті знайдуться.