Влада, вкотре, переконливо довела, що пише свої прогнози вилами по воді

Не думаю, що ще залишились ті хто вірить у прогнози влади. Якщо ви таких знаєте, то покажіть їм цей текст, може їм розвидниться.

Кожна цифра останнього звіту Мінфіну підтверджує, що рожеві прогнози влади, про які регулярно пафосно повідомляють, не більше, ніж чиясь хвороблива фантазія.

• Так, Мінфін повідомляє, що держбюджет-2010 зведений з дефіцитом 64,266 млрд. гривень, що в 1,8 рази більше, ніж у 2009 році. 
• За цими даними, дефіцит держбюджету-2010 на 52%, або ж на 18,578 млрд. гривень перевищив показник граничного дефіциту, який був встановлений законом про бюджет.
• Доходи держбюджету-2010 становили 240,398 млрд. гривень, що на 5,7% менше від планового показника.
• Обсяг державних запозичень в 2010 році становив 124,276 млрд. гривень.
• На 31 грудня 2010 року, державний і гарантований державою борг України становив 432,235 млрд. гривень, що на 116,519 млрд. гривень більше від запланованого показника граничного обсягу державного боргу - 315,716 млрд. гривень.

Такі показники бюджету були досягнуті попри продаж державних інтересів у питаннях Чорноморського флоту, та колосальний зовнішній борг, який зберігає  загрозу дефолту, та внутрішній борг, що знекровлює економіку, вимиваючи з неї кошти. Однак навіть після цього «тумбочка» виявилася порожньою.

Причому, це – офіційна статистика. Між тим, якщо рахувати реальний, а не «паперовий» дефіцит державного бюджету, до урядової цифри варто додавати мільярди невідшкодованого ПДВ, мільярди капіталізації «Нафтогазу», багатомільярдний дефіцит Пенсійного фонду.  

Примітно, що недобір коштів державного бюджету супроводжувався перебором владного споживання.

Зокрема, у 2010 р. влада забезпечила зростання адміністративних витрат –Кабінету Міністрів на 11,7%, Президента – на 28,6%, по Верховної Ради – на 18,2%. 

Проте й цього їй виявилося мало. У 2011 році бюджетом передбачено: радикальне збільшення витрат на утримання Президента, Генпрокуратури (на 40 і 77% відповідно), збільшення витрат на відпочинок, лікування і обслуговування можновладців (приміром, підтримка санаторно-курортних закладів – збільшено на 82%, утримання резиденцій – збільшено на 50,5%, стаціонарне медичне обслуговування депутатів, керівників зросло на 62,6%, поліклінічне обслуговування депутатів, керівників зросло на 20% і т. д.)  

А після закінчення бюджетного року, коли фіксується виконання тільки по споживанню, влада народжує сакраментальну фразу: «Ну не змогла, я не змогла». Разом з цим з гумором в очах, пояснюючи свої провали то світовою кризою, то інтригами опонентів, то кон‘юнктурою цін на банани на сингапурській біржі. Вони ж то точно знають куди і кому пішли гроші і яке відношення мають ціни на банани до фінансування реконструкції «Охмадиту».       

Дедалі рідше дивуюсь, але кожного разу намагаюсь зрозуміти, чому чиновники бувають розумними лише через рік після того, к треба було бути розумними.