Політичні спекулянти: де вони?

За останній тиждень від Президента та Прем'єр-міністра неодноразово лунали заяви, що все б нічого, лише заважають політичні спекуляції, продажні журналісти, відсутність позитиву.

Погодьтесь, традиційна риторика, якщо є потреба виправдатись, немаючи достатніх аргументів. Нічого дивного.

Проте, не знаю навіть чому, коли я побачив коментар Президента стосовно громадського обговорення пенсійної реформи мені кинулась в очі фраза "у такій справі не обходиться без політичних спекуляцій, тому треба йти до людей і пояснювати їм, переконувати. Іншого способу досягти успіху немає".

По суті сказаного заперечити нічого – усе правильно, людей потрібно переконувати, а політичних спекулянтів публічно клеймити та виставляти на посміховисько громади.

Завдячуючи Податковому майдану, таке поняття, як "громадське обговорення" набуло для влади сакрального змісту. Тобто, якщо пройшло громадське обговорення – це має означати, що народне схвалення отримане і реформу можна рухати в бік Парламенту. Мовляв, Народ і Партія єдині.

Якщо ж зазирнути глибше – в сутність того, що називають "громадське обговорення" виявиться, що ті хто приймає участь в обговоренні не мають нічого спільного з громадськістю, а саме обговорення нагадує радше якийсь фантасмагоричний "монолог між головами триголового змія": немов би й розмова триває, але ж з самим собою. При цьому, зміюка настільки захопилася власними дискусіями, що не чує (та й чи хоче чути?) жодної думки зі сторони. Тому, щоб нас таки почули, потрібно дужче кричати, а ще краще – "волати" прямо їм у вухо.

Поки писав здається збагнув в чому причина того, що з усього сказаного за останні кілька звітних тижнів Януковича саме фраза про пенсійну реформу та її ворогів засіла в мене в пам'яті.

По-перше, я, як і більшість з тих хто її почув, сподіваюсь все ж подолати ті кляті 65 років пенсійного віку та вийти на пенсію в Україні, а відтак, питання пенсійного забезпечення мене хвилює неабияк і, навіть не усвідомлюючи того, за ним уважно стежу.

По-друге, я хвилююсь, що політичні спекулянти таки нашкодять, тому щиро бажаю допомогти Президентові їх знайти. Президент повинен знати їх в обличчя, щоб мати можливість персоніфіковано боротися з цією бідою української політики та не допускати їх до реформування ЖКХ, земельних чи трудових відносин. Щось мені підказує, що оті кляті політичні спекулянти вже потирають руки та пускають слинку.

І, нарешті, останнє. Я сподіваюсь, що нашу писанину у блогах на УП, якщо не читають, то хоча б переглядають ті, від кого сьогодні залежить чи дати країні шанс, чи потонути у церемоніальних промовах.

Можна без упину грізно наказувати Бюджетним Надходженням зрости, Пенсіям підвищитись, Дефіциту щезнути, Інфляції схаменутись, Корупції подолатися. Можливо, почуватися таким собі командувачем параду... Але ж Вони – Бюджет, Інфляція, Корупція – настільки треновані багаторічними розмовами та погрозами, що їм чергові накази чергового президента геть "до лампади". Звикли.

І саме-саме останнє, пишу бо не хочу, щоб ми, почувши чергову браваду, забували те, про що говорилось усього якихось рік-півроку тому. Нам, аби вижити, потрібно мати добру пам'ять і так само, поіменно, "відзначати" героїв.

Отже, повертаючись до теми, дуже-дуже сподіваюсь, що політичні спекулянти перестануть "фарцувати" реформами, ніби польським спіднім наприкінці 80-х.

Далі мовою цитат, про те що говорилось вчора (що заявляють сьогодні сподіваюсь ви пам'ятаєте):

Сергій Тігіпко

(вересень 2009): "Підвищувати пенсійний вік за українських реалій (тривалість життя в Україні на 10-15 років менша, ніж в Європі, а 30% українських чоловіків взагалі не доживають до виходу на пенсію) – аморально".

(березень 2010): "Ми все зробимо, щоб не піднімати поки (пенсійний) вік".

Микола Азаров

(жовтень 2010) "Тема підвищення пенсійного віку буде піднята тільки після того, як в Україні запрацює накопичувальна система пенсійного страхування" (перекладено з російської мови)

(листопад 2010) "Ні Президент, ні прем'єр-міністр ніколи не говорили про те, що з 2011 року буде підвищено пенсійний вік. Навіщо ми дискутуємо з тих питань, які ніколи не піднімалися? Ця тема була вигадана нашими опонентами і розкручувалася під час виборчої компанії" (перекладено з російської мови)

Віктор Янукович:

(квітень 2009 року): "Ми за те, щоб Україна отримала кредит МВФ. Але ми ніколи не допустимо, щоб Україна погодилася на такі умови цього кредиту, які б суттєво погіршили життя малозабезпечених громадян. Уряд (Тимошенко) погоджується з Міжнародним валютним фондом збільшити пенсійний вік громадян України, і зробити це вже в 2009 році. При тому, що в Україні найнижча в Європі тривалість життя, багато людей можуть просто не дочекатися своєї пенсії. Партія регіонів проти того, щоб уряд погоджувався на такі умови".