Рівні чи незрівнянні?

Змагаючись з чоловіками за право довести свою першість, ми, жінки, часто припускаємося великої помилки – намагаємося здаватися тими, ким ми не є…

Українка – хто вона? яка вона? Образ української жінки оспіваний поетами і змальований митцями, він відображений у народній мудрості і творчості… Хто, хоч раз мав можливість познайомитися з українками – не залишався байдужим, українка завжди була особливим джерелом уваги. І навіть сьогодні не знайдеться людини, яка б не змогла охарактеризувати українську жінку – і, безсумнівно, це будуть найкращі, найтепліші, найщиріші слова. А чи правда це?

Поглянемо у минуле – скільки наших красунь впливало на хід історії інших країн, незалежно від віросповідання та географічного розташування? Їхні імена знають усі, і ми дуже пишаємося цими історичними постатями.

Але, прикра іронія в тому, що не знайшлося жодної української жінки, яка б вплинула на історію власної держави так, як вплинула Роксолана на долю Османської імперії. Чому? Чому, оспівані риси української жінки ми знаходимо переважно в інших державах? Чому, щоб стати єдиним, неземним коханням для мусульманських чоловіків, українка повинна покинути рідну землю? Чому, вона господиня для західноєвропейських чоловіків? Дружина-подруга для американських чоловіків? Невже, «заморські принци» кращі за українських чоловіків? Хіба НАШІ чоловіки, з глибоким козацьким корінням, не здатні на безмежне кохання, вірність і дружбу?

Причина, вочевидь, в тому, що ми, жінки, самі граємо з чоловіками у різні ігри. Там, за морями-океанами, ми постаємо в образі ЖІНКИ і плекаємо в собі ці природні якості, а тут –  всіма силами ми маскуємо себе «під чоловіків».

Сучасна українка стала заручницею стереотипів. Сьогодні, коли в українських жінок є унікальний шанс створити правила гри в українському суспільстві, за якими мають жити наступні покоління, ми цей шанс дружно ігноруємо. Ми прагнемо перемогти на виборах, зайняти керівні посади у великих кампаніях, стати зірками шоу-бізу… Переслідуючи одну-єдину мету – довести чоловікам, що ми - НЕ ГІРШІ за них! Задуматись – нісенітниця!!! Навіщо це доводити? В чому не гірші?

Не приховуватиму, що на мене як жінку, також справила певний вплив ось ця стереотипність, безглуздість і некваліфіковані розмови щодо забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок!

Сьогодні замість того, щоб навчити дівчинку бути жінкою, ми зі школи вчимо її в чому вона рівна (читай – не гірша) з чоловіком. При цьому ми абсолютно «забуваємо» навчити її чим жінка відрізняється від чоловіка, пояснити в чому вона ІНША!

Взяти, до прикладу, лише слово «сила». Чоловік сильний? Так. Жінка сильна? Так. В цьому вони наче рівні. Але рівні не означає однакові! Тому порівнювати, а тим більше протиставляти ці поняття неможна. Бо сила жінки – у здатності створювати гармонію, рятувати цей безглуздий світ і творити щасливе майбутнє України! Лише жінка здатна творити і дарувати любов, отримуючи назад все, що вона захоче!

Можливо, й справді, сила жінки – в її слабкості? І в цьому немає нічого ганебного, це не меншовартість. Отже, можливо, нам жінкам, назрів час зосередитися навколо відповіді на головне запитання – чого ми прагнемо? Якою ми хочемо бачити нашу країну, країну в якій будуть жити наші діти? Нехай безглузді та не толерантні вислови тих чи інших лідерів та політиків більше не будуть дзеркалом наших з вами устремлінь!

Нам слід прагнути бути не рівними, а бути - незрівнянними!!! Бути тим, ким ми є - ЖІНКАМИ!