Коли будуть канікули у медиків або Скриню Пандори відчинено!

Минулого тижня серед внутрішніх подій в Україні перше місце посів мітинг вчителів, які вийшли під стіни уряду і одразу ж домоглися доручення Прем’єр-міністра про виділення їм додаткових 20% до заробітної платні.

Досить дивує те, що саме ця акція не викликала жодних перешкод з боку влади, на відміну від інших подібних акцій. Невже уряд повернувся обличчям до соціально-важливих професій? Чи означає це, що тепер будь-хто з бюджетників може вийти під стіни уряду і отримати додаткові кошти? Чи вчителів просто використали у меркантильних цілях окремих посадових осіб? Відповідь кожен знайде сам.

Але «Скриня Пандори» відчинена. Вчителі, які стали героями масової сцени у війні з одіозним міністром освіти – отримають з 01 вересня 2011 року додаткові 20% до зарплатні – а це 367,2 млн. грн. на всю країну.

До речі, столичним працівникам бюджетної сфери з 2007 року щомісяця виплачувалися 20% муніципальні надбавки  додатково до зарплати. Так було… до 2011-го…

В той час як середня зарплатня у місті Києві за 2010 рік склала 3617 грн., у сфері промисловості – 3345 грн., у сфері освіті – 2850 грн., у медицині - 2199 грн., при формуванні столичного бюджету на 2011 рік, КМДА не почула депутатів і профспілки щодо дефіциту заробітної плати для бюджетників і не передбачила ці кошти. Лише після жорстких дискусій, ініційованих мною та профспілками, і підтриманих депутатами, вдалося переконати «не київський склад» КМДА щодо необхідності виділення додаткових коштів. Вже 14 квітня виконавчий орган має прозвітувати чи знайдено додатково, до виділених у лютому 200 млн. грн., ще кошти.

Завтра, 31 березня, - пленарне засідання Київради. Як виявилося, одним з головних питань порядку денного буде ініційований все тим же складом КМДА проект рішення про дозвіл на отримання містом додаткового кредиту на 300 млн. доларів. А причина – в разі не отримання такого дозволу – Києву загрожує технічний дефолт. «Дохазяйнувалися»! За менше ніж рік роботи загальна сума кредитів, яку взяла «ефективна команда», досягла тієї суми, яку попередня адміністрація взяла за 4 роки роботи.

Чи витримає місцевий бюджет (з якого вже вилучено до державного 8 млрд. грн.) таку щедрість Кабінету Міністрів України?  

Чим керувався уряд при вирішенні такого важливого соціального і відповідального фінансового питання? Державними інтересами чи задоволенням примх окремих посадовців?

Державними інтересами можна було б це називати, якби уряд цілісно підійшов до підтримки соціально значимих професій - вчителів і медиків.

Але сьогодні цього не сталося – медики залишилися поза увагою. А у вчителів є загроза того, що вони за ці 20% будуть ще виконувати й функції технічного персоналу і позашкільного виховання, оскільки ці категорії працівників уряд вперто не хоче бачити і змінювати їх матеріальне становище, шляхом визнання їх педагогічними працівниками.

А у медиків причин того, що їх не хочуть помічати декілька – у медиків немає одіозного міністра, з яким ведуть боротьбу клани; у них немає канікул (хворим не призначають), щоб покинути робоче місце (операційний стіл, реанімаційне відділення, карету швидкої допомоги) і вийти на вулицю.

Але у них є Клятва Гіппократа і середня заробітна платня на 700 грн. (по Києву, - по Україні ще більша різниця) нижча ніж у вчителів; зростаюча профзахворюваність у зв’язку з відсутністю фінансування на охорону праці та закупівлю дезінфікуючих засобів; суспільна думка щодо їх корумпованості (хочеться подивитися в очі тому, хто пропагує такі речі – чи була така людина хоч раз у тубдиспансері, або лікарні для ВІЛ-інфікованих, або психіатричному диспансері) та багато інших проблем.

Чи довго будуть мовчки медики не покидати свої робочі місця? Чи, все ж таки, уряд на фоні реформ згадає про людей, які відіграють чи не найважливішу роль в українському суспільстві, і до яких самі ж урядовці обов’язково приходять, коли їм необхідна їхня увага і професіоналізм?