Стародавні Афіни, Рада п'ятисот, або Чи є альтернатива Януковичу?

Хоча переважна більшість громадян нашої багатостраждальної держави вже донесхочу наїлась різноманітних «покращень», все одно залишається вражаюча кількість українців, котрі стверджують, що альтернативи нинішній владі не має.

Вислуховуючи, а частіше вичитуючи десь в коментарях, рефлексії чергового «треба-терпіти-краще-не-буде», я ледь стримую лють. Навіть той факт, що на утвердження цієї ідеї працює вся пропагандивна машина режима, не виправдовує таку патологічну відсутність критичного мислення та суїцидальну політичну короткозорість.

Безумовно Україна і рік тому не була взірцевою європейською державою, проте ті темпи, з якими псевдореформатори погіршують кожну сферу нашого життя, однозначно ставлять їх в конкурсі недолугості поза будь-якою конкуренцією.

Рік їхнього царювання був роком тотального скорочення політичних та економічних свобод, роком щоденного зубожіння нашого народу.

За цей рік: відновились випадки перешкоджання журналістській діяльності, сотні людей репресовані за свою громадянську позицію, реанімовані та поставлені на державні рельси фальсифікації та підкуп під час виборів, узурповано повноваження за Конституцією 1996 року, двічі самовільно переносились вибори(спочатку місцеві на півроку, тепер парламентські на два роки).

За цей рік: зменшилась кількість робочих місць, зросло безробіття, основні продукти харчування подорожчали в кілька разів(а деякі зникли взагалі), скорочуються соціальні програми, зростає податкове навантаження, рівень корупції досяг безпрецедентного рівня(влада цинічно відмовляється проводити навіть фіктивні тендери, закуповуючи втридорога по процедурі одного учасника товари і послуги на мільярди гривень).

Міжнародна оцінка України не залишає місця для різночитання. По всіх, без виключення, міжнародних рейтингах, від рейтингів свободи слова та рівня корупції до рейтингів зручності ведення бізнесу та інвестиційної привабливості – Україна суттєво втратила позиції. В більшості з них ми займаємо останні місця. По деяких – самі останні місця.

Влада частково визнає погіршення соціально-економічної ситуації, проте виправдовує це «тяжелым наследим империалистического прошлого» і закликає громадян затягнути пояси.

Щирість їхнього заклику залишає серйозні сумніви. Адже піднімаючи пенсійний вік, підвищуючи комунальні платежі або запроваджуючи нові податки для малого та середнього бізнесу, представники режиму продовжують в рази підвищувати видатки на утримання Президента та його оточення.

Ця влада – найгірша з усіх, які в нас були. Чи є їй альтернатива? Чи є альтернатива українофобу Табачнику, кату Могільову, «реформатору» Тигіпку? Чи є альтернатива авторитаризму, корупції та злидням?

В 5 ст. д. н.е. Стародавні Афіни були однією з провідних держав тогочасної Греції. Там розвивались ремесла, торгівля та мореплавство, сформувалась класична філософія та мистецтво, будувались величні громадські споруди.

Афіни були демократичною республікою, але члени ради п’ятисот, одного з найважливіших державних органів, обирались шляхом жеребкування.

Можливо таке жеребкування не найкращий спосіб формування влади, проте, враховуючи якість сьогоднішньої політичної еліти, навіть випадково набрані на вулиці люди були б їм гідною заміною.