Відкритість як день - вона приходить і жодна пітьма не здатна цю ходу зупинити

Світ вибирає прозорість і відкритість у всьому.

Світ вибирає прозорість і відкритість у всьому. І насамперед  у діях влади, у діях кожного чиновника. Відкритість - і лише вона допоможе нам побороти корупцію. Тому що корупційні дії можливі лише в закритому суспільстві, у закритому просторі. Найперший шлях до подолання корупції - це не збільшення контролюючих органів. Це - відкритість. Бо за умов відкритості контролерами чиновника стають усі люди, а не лише спеціально для цього призначені, яких можна підкупити. Усе суспільство не підкупиш - ніяких брудних грошей для цього не вистачить.

Хтось скаже - кому вона це пише. Адже сама - при владі. Я пишу це усім нам. Тому що блоги - це теж спосіб донести інформацію, донести позицію і донести переконання до усіх, хто приймає рішення. Ми зараз говоримо про реформи. Про те, чому поки що нема того результату, який потрібен людям. Думаю, що недостатня відкритість реформ - це теж причина низької ефективності. Алек Росс, про зустріч з яким я писала в попередньому блозі, каже: "Якщо у ХХ столітті всі боролися за "ліве" і за "праве", то в ХХІ столітті - за відкрите і закрите". Нас має бути багато - і при владі також - тих, які вибирають відкритість. Тих, хто бореться за відкрите. І лише тоді Україна зможе мати шанс на успіх.

Якийсь час тому, коли біля Верховної Ради збудували новий паркан, вдвічі вищий, ніж попередній, мене запитали на одній з радіопрограм, як я до цього ставлюся. Я тоді відповіла, що нема таких парканів, яких би не можна було зруйнувати. Треба  скасовувати надвисокі пенсії для суддів і прокурорів. А не зводити паркани. Після цього з’явилася відома заява прес-служби парламенту, де мене рішуче засудили. Минуло небагато часу - люди знесли новий паркан біля парламенту. Люди будуть зносити усі паркани, якої б форми ті паркани не набули. Чи це буде в формі законів, що обмежують свободу університетів, чи в формі привілеїв для якоїсь частини суспільства, чи в формі пропозицій для контролю за Інтернетом і т.д. і т.д. Усі ці паркани - це з минулого століття. Їх будуть викидати ті, хто вже живе в ХХІ-му столітті, ті, хто вибирає відкритість.

Я вибираю відкритість. А ти?  Давайте за цим принципом ділитися. Бо українцям нав’язують штучний поділ - за мовою, за віросповіданням. Це робиться для того, щоб люди не зробили свого поділу - поділу на відкритість і закритість. Поділу на вільних і переляканих. Пропоную забути інші поділи. Не піддаватися на штучні технології. Зробімо вибір. І запишімося в графу – "відкритість". Бо відкритість як день, вона обов’язково надходить. І жодна пітьма не здатна перешкодити цій ході.

*****************************************

 Openness is like a day – when it comes no darkness is able to stop it

The world chooses transparency and openness in everything. And above all in the actions of governments, in the actions of every official. Only openness will help us overcome corruption. Because corruptive actions are possible only in a closed society, in a closed space. The  first way to overcome corruption is not through the expansion of supervisory bodies. It is through openness. In the conditions of openness all people become the supervisors of an official, and not only those specifically appointed for this purpose, and those who can be bribed. It is impossible to  bribe all the society – none of the dirty money will be enough for this.

Someone might say – who is she writing to. She is in the government. I am writing to all of us. Blogs are means of  informing, claiming position and delivering insights to the decision-makers. We are now talking about reforms. Why, so far, there is no  result which is needed by the people. I think that the insufficient openness of the reforms is one of the reasons for their low efficiency.

Alec Ross, about meeting with whom I wrote in my previous blog, says: «If the great struggles of the 20th century were between left and right, he said, the conflict of the 21st century will be between open and closed». There should be many of us – in the government too – who choose openness. Those who are fighting for openness. Only then Ukraine will have a chance for success.

Some time ago, when a new fence, two times higher than before, was built near the Verkhovna Rada, I was asked at one of the radio programmes of my attitude to that. I replied then that there are no such fences which could not be pulled down.

Super-high pensions for judges and prosecutors should be abolished rather than fences built. An infamous statement of the parliament press service appeared afterwards, in which I was resolutely condemned. Shortly people pulled down the new fence near the parliament. People will pull down all fences, whatever their form. Whether they are fences of laws which limit the freedom of universities, whether they are fences of privileges for some part of the society, whether they are fences bringing the Internet under control et cetera. All of those fences are from the last century. They will be pulled down by those who already live in the 21st century, those who choose openness. 

I choose openness. Do you?  Let’s be divided by this principle. Because an artificial division is imposed on the Ukrainians – by language, by religion. It is done to prevent people from their own division – division into open and closed. Division into free and frightened. I suggest forgetting other divisions. And not yielding to some artificial technologies. Let’s make a choice. Let’s put a signature under the notion of «openness». Because openness is like a day, it comes anyway. And no darkness is able to prevent it from coming.