Запит за результатами журналістського розслідування

Народний депутат Арсеній Яценюк вимагає, щоб Генеральна прокуратура України розібралася в ситуації з виділенням Міністерством соціальної політики одному з підприємств для облаштування робочих місць інвалідів 1,5 млн. грн., які воно планує витратити на купівлю машини бізнес-класу та оргтехніки. Відповідне вернення з цього питання направлене на ім’я генпрокурора України.

У документі зазначається, що про цю ситуацію стало відомо з телепередачі «Особиста справа» (телеканал «1+1»). Конкретному підприємству Мінсоцполітики виділило 1,5 млн грн на облаштування робочих місць для інвалідів. За даними засобів масової інформації, керівництво цього підприємства за виділені кошти має на меті купити машини бізнес класу за 330 тис. грн., 2 ноутбуки (кожен по 30 тис. грн), GPS навігатор, кілька комп’ютерів та принтерів. При цьому, іншому підприємству, яке також має право на фінансову підтримку з боку держави, міністерство відмовило у виділенні коштів, мотивуючи їхньою відсутністю.

Лідер «Фронту Змін» вимагає з’ясувати, чи виділені ці кошти, і якщо так – чи використані вони за призначенням. Крім того. Він хоче отримати відповідь на питання, з яких підстав конкретному підприємству були виділені кошти, та якими критеріями керується міністерство при виборі підприємств для виділення фінансової підтримки.

У разі виявлення фактів порушень законів України Арсеній Яценюк вимагає вжити відповідних заходів прокурорського реагування.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Держава не лише формально ставиться до питання працевлаштування людей з обмеженими можливостями, а й розподіляє виділені кошти виключно за комерційними схемами. Людям надаються виключно некваліфіковані робочі місця. У інших випадках людей із особливими потребами просто приймають формально на мінімальні заробітні плати, подекуди навіть не спілкуючись із ними взагалі. Натомість підприємство уникає оподаткування, та звітує про виконання закону.

На жаль, в Україні одиниці підприємств, які відповідально ставляться до питання створення робочих місць для людей із обмеженими можливостями. Як позитивний приклад можу навести досвід двох великих мережевих супермаркетів в Україні, де працює багато касирів із вадами слуху. І працюють анітрохи не гірше. Просто біля каси стоїть табличка «людина, яка вас обслуговує, не чує». І нема питань».

Держава і роботодавці мають зрозуміти, що створення робочих місць для людей з обмеженими можливостями є не тільки схемою для пільг оподаткування, а й те, що ця категорія людей має професійний фах, хист і бажання працювати. Вони мають право на повноцінне існування у професійному суспільстві, якого влада їх позбавляє.