Що спільного між таджиком Толібджоном й українським попом Агафангєлом

Якби подібну маячню співали Говорухін або Міхалков, на неї ніхто б не звернув увагу, а на Курбанханова клікають сотні тисяч росіян

Здається, вже сотні тисяч відвідувачів переглянули пісню таджикського співака Толібджона Курбанханова про Путіна. Обурений мешканець Москви Андрій Воронін вже потяг віднині знаменитого таджика до суду, або принаймні до ЦВК. Воронін вважає, що Курбанханов "выражает явное презрение к кандидату в президенты России, присваивая ему ярлыки "посланника Бога", "сына народа", "лучшего спортсмена". Песня исполняется с сильно выраженным среднеазиатским акцентом, коверкая слова и нарушая правила произношения русского языка... Ролик носит заказной, негативный характер, накладывает отпечаток "азиатского бая" на образ кандидата, чем наносит ощутимый вред г-ну В.В. Путину».

Важко не погодитись з позивачем. Відбиток азіатського бая, щоправда незалежно від того, що співають таджики, дуже сильно проглядається на обличчі Путіна. Пластичні хірурги майже позбавили 60-річного чоловіка від зморшок під очима, але прибрати товстий шар середньовічної азійщини із політичного портрету ескулапам не під силу. Путін дуже схожий на Назарбаєва. І на покійного Туркменбаші. І на нині "здравствующего" таджикського президента Рахмона. 

Щодо скарги Вороніна, то вона, здається, є елементом кампанії з просування самого ролика, який мені видається доволі креативним. Зміст його, звичайно, кондовий, але, по-перше, має свою аудиторію, по-друге, повністю відповідає змісту кампанії Путіна й несе в маси його образ рятівника Росії від хаосу 90-х. Те, що за пізнього Горбачова нафта коштувала разів в десять дешеве, ніж за Путіна, залишається за кадром Ю-туба, як і взагалі за простором кампанії. 

У вщент переповненому рекламою інформаційному просторі дуже важливо знайти нестандартний носій, який приверне увагу до твого повідомлення. У свідомості росіян завдяки оцій, як його, "Наші раші", склався, як на мене хоча і кумедний, але добрий образ таджиків-емігрантів. Тому таджики рятують дівчинку-сироту у фільмі "Елки". Тому у цей позитивний стереотип вписався Курбанханов. Якби таку маячню несли Говорухін або Міхалков, на неї ніхто б не звернув увагу, а на Курбанханова клікають сотні тисяч росіян, а хитрий таджик капає їм на підсвідомість "Вє-Вє-Пє спас страну... ВВП, ВВП".

А разом із таджиками у виборчій кампанії Путіна бере і одеський митрополит Агафангел. У йогомосці нині дві справи: в Києві він разом із колегами по Синоду заживо ховає хворого Митрополита Володимира, а в московській пресі лякає росіян статтями про "помаранчеву чуму", яка мітить в саме "серце святої Русі".