Власник сторінки
Політичний консультант, віце-президент Української PR Ліги
Мій дід почав його платити після... народження правнуків
Мій дід Іван працював до самої смерті. З останнього місця роботи він звільнився в 79-річному віці 1987 року, коли через артерослероз у нього відмовили ноги. Ще через рік "дєдя" (так нас вчили на нього казати) померли (батьків тоді ще було принято називати на ви, а позаочі про них казали в третій особі множини). Пригадую, як десь на початку 80-х, коли дід мав не лише двох дітей, п'ятьох онуків, але й пару правнуків, з якогось дива бухгалтерія почала із його зарплатні вираховувати податок на бездітність. Дід якось відвоював власні гроші, а я цю кумедну історію пригадав у зв'язку із наміром влади запровадити податок на бездітність.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.