Пропаганда Міненерго ефективніша за енергетику

Отримуючи дешевий газ «для населення», «Нафтогаз» та облгази постачають це пальне промисловим компаніям, а різницю розподіляють між можновладцями.

Наразі Верховна Рада розглядає законопроект «Про внесення зміни до статті 2 Закону України  «Про здійснення державних закупівель». Мета – виведення з-під дії закону «Про здійснення державних закупівель» закупівлю «природного газу; послуги з його транспортування, розподілу, постачання, зберігання; фінансових інструментів, операцій з деривативами та управлінням ризиків, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів та інших послуг, що застосовуються в міжнародній торговельній та фінансовій практиці під час закупівлі та реалізації природного газу».

Міністерство енергетики і вугільної промисловості України винахідливо мотивує потребу виведення таких закупівель з-під тендерів тим, що ухвалення змін до статті 2 Закону «Про здійснення державних закупівель» дозволить зменшити вартість газу для українських споживачів. Таке зменшення має відбутися за рахунок закупівлі газу на європейських ринках. А «для здійснення оперативної закупівлі вуглеводнів на енергетичних майданчиках в Європі», прийняття такого законопроекту є необхідним. 

Як аргумент до ухвалення, наводиться також думка «головних гравців європейського спотового ринку газу». За їх словами, всі комерційні закупівлі газу, що дають прибуток держкомпаніям, мають бути виведені зі сфери держзакупівель, що регулюються тендерами. Однак, імена цих «головних гравців» залишаються невідомими.

На додачу, представники міністерства, нехай із запізненням у 10-15 років, але визнають, що «функціонування спотового ринку грає ключову роль в ціноутворенні на регіональних ринках газу в Європі та сприяє конкуренції на загальноєвропейському ринку, надаючи доступ до численних продавців газу (виробників і постачальників) та створюючи цінову альтернативу довгостроковим контрактам».

Усе вищенаведене мало б хоч якийсь сенс, якби в законопроекті йшла мова про закупівлю газу на зовнішніх ринках. Насправді ж, там прописане виведення з-під дії тендерів на закупівлю газу державними органами і на внутрішньому ринку.

Це означає, що суспільство не матиме шансів навіть знати про сумнівні урядові оборудки з газом та закупівлю бюджетними установами газу, за ціною втричі вищою справжньої.

У разі прийняття цього законопроекту, «Нафтогаз» більше не буде зобов'язаний публікувати суми угод із закупівлі природного газу. Нині така практика обумовлена правилами проведення тендерів.

А поки що, завдяки «Віснику держзакупівель», час від часу виявляються цікаві факти, пов’язані із закупівлею газу.

До прикладу. З’ясувалося, що державний бюджет України настільки багатий, що Львівська дитяча лікарня може дозволити собі закуповувати газ вартістю 7066 грн., або $883 за тисячу кубометрів. Не закуповуючи при цьому ліки для хворих дітей. І так по всій країні. 

А Андрушківська сільрада Попільнянського району Житомирської області купує газ по $846 за тисячу кубометрів. Які в Україні, виявляється, багаті села!

Між тим, олігархи платять за газ у 2-4 рази менше, ніж дитячі лікарні та сільради. А деякі з олігархів такі бідні, що не платять за газ взагалі. До прикладу, хімічні підприємства, контрольовані бізнесменом Дмитром Фірташем, вже два роки не сплачують рахунок за газ, куплений у НАК «Нафтогаз України».

Отримуючи дешевий газ «для населення», «Нафтогаз» та облгази постачають це пальне промисловим компаніям, а різницю розподіляють між можновладцями.

Поки що, все це відбувається практично на очах у населення, додаючи пікантних рис до «обліко морале» великих реформаторів. Але, у разі прийняття запропонованого урядового законопроекту, це поодиноке джерело правди буде прикрито.

Такими діями уряд входить у гостру суперечність із власними «високими» заявленими цілями щодо створення конкурентного середовища у  сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції, у розвитку  якісної конкуренції,  забезпеченні  раціонального та ефективного  використання державних коштів.

Варто звернути увагу, що законопроект уряду містить ще один цікавий момент. Пропонується вивести з-під дії тендерів «інші послуги, що застосовуються в міжнародній торговельній та фінансовій практиці, під час закупівлі та реалізації природного газу». Тобто, без тендерів можна  буде закуповувати що завгодно - від послуг іменитих політтехнологів до масажистів. А потім, спробуйте довести, що такі послуги не застосовуються «в міжнародній торговельній та фінансовій практиці».

Цікаво, що в липні минулого року Верховною Радою уже було ухвалено ідентичний урядовий законопроект щодо закупівлі нафти та нафтопродуктів. Тоді президент Янукович наклав на нього вето. Про причини такого вето прес-служба гаранта держави змовчала. Хочеться думати, що президент просто не зміг сказати вголос своєму урядові реформаторів, що товариші багато «жеруть». А тому і обмежився мовчазним вето.