Справжня мета політичних рейтингів, або Реквієм по соціології

Люди звикли довіряти точним цифрам та числам. Саме тому найбільше брехні містять статистичні звіти та результати соціологічних опитуваннь.

Люди звикли довіряти точним цифрам та числам. Саме тому найбільше брехні містять статистичні звіти та результати соціологічних опитуваннь. 

Німецький філософ Петер Слотердейк в своїй “Критиці цинічного розуму” закликав взагалі відмовитись від соціологічних досліджень.  Під сумнів ставиться реальна можливість проведення репрезентативного опитування, в умовах невеликої вибірки, хронічного небажання значної частини суспільства відповідати на запитання сторонніх осіб та нещирість тих, хто на ці запитання все ж таки відповідає. Зогляду на це соцдослідження не цілком адекватно відображають реальність та більш того формують передумови для її викривлення.

Особливо гостро відчувається маніпулювання громадською думкою через соціологію у виборчий період. Навіть на Заході, де соціологи тримаються за власну репутацію, а замовниками опитувань здебільшого виступають медіа, експерти наголошують на тому, що, надаючи інформацію про рейтинги політичних сил, соціологи в такий спосіб впливають на визначення симпатій виборців. 

В Україні ж, де в кожної політичної сили є власна соціологічна агенція, результати досліджень пишуться у виборчих штабах політтехнологами, а соціологам відводиться скромна функція їхнього оприлюдення. Їх навіть не турбує, що результати, які вони оголошують, суттєво відрізняються від напрацювань їхніх колег та майже не відображають реальні настрої громадян. 

Соціологія, яка й так є гуманітарною, а не точною наукою, в Україні взагалі перетворена в окультизм. Вона не має нічого спільного з графіками та розрахунками, а по суті своїй більше нагадує гадання на кавовій гущі. При чому інтерпретації того, що бачать соціологи на дні своїх умовних філіжанок, залежать виключно від політичних апетитів замовників.

Проте в країнах імітаційної демократії, до яких ми сміливо можемо зарахувати й Україну, перед соціологами стоять й інші, окрім нав’язування виборцям політичних симпатій, задачі. По суті найважливіше завдання соціології – обгрунтування суспільству результатів виборів, на яких дедалі більший вплив має не саме голосування, а правильний підрахунок голосів. 

Попри очевидність фальсифікацій громадяни будуть готові визнати результати, якщо вони не надто відрізнятимуться від прогнозів, які тривалий час озвучувались центральними ЗМІ. Адже опитування населення проводяться саме для того, щоб населення знало, що воно думає.