Чи буде дефіцит ліків?

Останні дні, мабуть, найяскравішою медичною темою є ліцензування імпорту ліків. Враховуючи, що проблема далеко ще не вичерпана, думки на тему «Кто виноват?» і «Что делать?».

Останні дні, мабуть, найяскравішою медичною темою є ліцензування імпорту ліків. Принаймні мені вже декілька разів довелося це коментувати для ЗМІ і на конференціях.

Враховуючи,  що проблема далеко ще не вичерпана, думки на тему  «Кто виноват?» і «Что делать?».

4-го липня 2012 р. був ухвалений закон, що імпорт ліків буде підлягати ліцензуванню з 1-го березня 2013 р. Основна мета: покласти на українського імпортера відповідальність за якість ліків, які він ввозить. Закон був прийнятий досить швидко і відносно спокійно. До початку весни було вдосталь часу, щоб обговорити і ухвалити ліцензійні умови та почати видавати ліцензії… Але виявляється несподівано може наставати не тільки зима, а й весна. 1-е березня почало наближатися, і МОЗ через півроку після ухвалення закону опублікувало таки проект ліцензійних умов для обговорення, а їх противники, нарешті, в повний голос почали виступати проти.

Пізно, і те, й інше. З одного боку, встигнути підготуватися до запропонованих вимог ліцензування фізично неможливо, плюс ще й на видачу самих ліцензій потрібен час. З іншого боку,  сценарій з відміною закону - малоймовірний і тому що позиції авторів досить аргументовані, і тому що часу немає, ще й Рада заблокована.

Тому найімовірніший і найоптимальніший, на мою думку, вихід із ситуації - це запровадження ліцензійних умов, як того вимагає закон, з 1-го березня, але самі ліцензійні умови, для початку, мають бути такими, щоб ні на йоту не ускладнити надходження імпортних ліків. Очевидно, КМУ саме цим шляхом і піде.

Що далі? А далі – наступний етап: обговорення регулятором і «фармою» термінів і вимог ліцензійних умов, які будуть додаватися з часом.  Тут важливо уникнути двох ризиків: по-перше, монополізації імпорту. Тобто, як і раніше, треба щоб право бути імпортером певних конкретних ліків виникало внаслідок контракту між виробником і імпортером, але не внаслідок чийогось адміністративного рішення. Адже монополія – це ріст цін.  По-друге, ліки і до сьогодні ввозяться в Україну далеко не безконтрольно: є реєстрація ліків, ліцензування оптової і роздрібної реалізації, контроль якості ліків, перевірка іноземних виробників на відповідність міжнародним стандартам фармвиробництва … Тому  з введенням нового ліцензування треба скрупульозно виключити із законодавства всі контрольні заходи і вимоги, що дублюються, інакше це потягне додаткові витрати і, автоматично, – зростання цін.

Найголовніше, для пацієнтів:  катастрофи з ліками не очікується, бо громадським організаціям і ЗМІ вдалося донести до Кабміну тяжкість можливих наслідків, якщо ліцензування буде введено в нинішньому вигляді і з 1-го березня. Більше того, зупинка імпорту ліків в країну - це жирна чорна пляма, якщо не хрест, на репутації відповідальних чиновників. Тому створювати вдома запас ліків на рік уперед не варто.

Будьте здорові!