Про тривалість життя та шкідливі звички: чому життя в монастирі довше для чолові

Конференція "Здоров'я, захворюваність, та смертність", яку я відвідала у Відні минулого тижня, виявилася дуже цікавою зустріччю демографів, соціологів та економістів, які обговорювали останні досліжде

Розмови йшлися про біологічну границю тривалості життя (116-122 роки); про нерівність в цьому питанні між чоловіками та жінками, а також причини цієї нерівності; про епідеміологічні переходи від стану, коли в суспільстві висока народжуваність, але й високий рівень смертності від голоду та інфекційних хвороб (тривалість життя до 30 років), через стан "зникнення епідемій" (тривалість життя від 30 до 50 років), до стану домінування смертей від хвороб цивілізації (напр., сердцево-судинні, діабет) та надто низької народжуваності, і нарешті до стану "відкладених хвороб цивілізації", коли смертність від хвороб цивілізації зміщується до більш похилого віку (тривалість життя 70-90 років). До речі, існує думка про необхідність внесення до класифікації п`ятого стану, коли після високого рівня тривалості життя суспільство повертається на попереднього стану. Прихильники цієї думки використовують Росію, Україну та інші республіки колишнього Радянського союзу, як приклади суспільств у такому стані.

Мене особисто найбільше вразило дослідженя тривалості життя в монастирях та у світі Марка Луї з Віденського інститута демографії (http://www.cloisterstudy.eu/index-Dateien/english_guide.htm), яке він проводить вже майже 15 років. Порівняння світського життя до життя в католицьких монастирях, де мешканці ізольовані від багатьох стресових ситуацій, показало, що монахи живуть в середньому на 3-4 роки довше за світських чоловіків. Вчені пов`язують це із більш високим рівнем освіти мешканців монастирів, відсутністю шкідливих звичок (паління та вживання алкоголю), працею в більш безпечних умовах (монахи в основному працюють викладачами та священниками), а також уникненням ризикованої поведінки.

У той же час черниці живуть на 1-2 роки менше за світських жінок, але цю різницю майже не відчутно серед наймолодшого покоління. Таке спостереження пояснюється частково нижчим за загальний рівнем освіти, а також тим, що більшість черниць старшого покоління працювали медичними сестрами або вчительками. Праця медичної сестри, особливо у часи війни, можливо, і є найважливішим фактором, який пояснює коротшу тривалість життя серед черниць, але це ще тільки гіпотеза, над якою австрійські вчені продовжують працювати.

Я презентувала попередні результати дослідження, що оцінює вплив "Проекту здоров`я матері та дитини" на показники материнської та малюкової смертності (http://www.kei.org.ua/uk/activities/projects/?portfolioid=6), які свідчать, що пологові будинки, які брали участь у Проекті, в середньому зберігають життя 3 жінкам та 15 малюкам за 2 роки (що, беручи до уваги статистику означає зведення материнської смертності практично нанівець та малюкової - навпіл). До того ж такого значного покращення можна досягти невеликими витратами: відношення витрат Проекту до корисності 1 до 87. Тобто кожна гривня, яку вкладено у проект, принесла 87 гривень у вигляді економії на медичних препаратах та маніпуляціях, а також вартості збереженного життя матерів та дітей, не враховуючи заощаджень завдяки уникненню багатьох ускладнень, пов`язаних із пологами.