IT-Enterprise і Ліси України: тендер, що пахне корупцією, а не соснами

Ринок державних ІТ-закупівель в Україні оцінюється у понад 12 млрд грн на рік. Це величезний простір для розвитку технологій - і водночас зона ризиків, де прозорість часто залишається лише на словах.

Кожен корупційний тендер в ІТ-закупівлях - це обіцянка змін, яка відкладається на наступний раз. Чиновники обіцяють прозорість завтра, але це завтра ніколи не настає.

Черговий приклад - тендер ДП Ліси України на впровадження системи автоматизації бізнес-процесів, який дивним чином попри ціну в 2,5 рази більшу ніж в іншого учасника виграла компанія IT-Enterprise (ТОВ НВП Інформаційні технології). За даними, розміщеними на Prozorro, офіційно договір ще не підписано, але оголошений переможець» нікого не здивував.

В тендері взяли участь дві компанії: ТОВ ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС (система ІС-ПРО) та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ (це і є IT-Enterprise). Пропозиція першої — 88 млн грн, а другої — 227 млн грн.

Різниця майже в 140 млн гривень! ТОВ ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС, яке поставило ринкову ціну на вартість послуг, так і не отримало адекватної відповіді на питання:

— Чому перемогла пропозиція, що кратно дорожча?

— Відхилили пропозицію, бо якогось функціоналу не показали? Чи дійсно цей функціонал коштує 140 млн гривень? За ті гроші можна будь-який функціонал розробити. Але чи він потрібен? Хоча програвший учасник був готовий виконати умови і за 80 млн.

З іншого боку — це крик людини в пустелі. Адже.

Увесь ринок в курсі: якщо у тендері бере участь компанія IT-Enterprise, і тендер веде Олексій Щербатенко, на справедливу конкуренцію розраховувати не варто. Навіть відомі суми “відкатів”, завдяки яким ці перемоги стаються: 50-60%.

А якщо врахувати, що група компаній IT-Enterprise за кілька років виграла державних контрактів більш ніж на 1 млрд грн, корупційні ризики для державного бюджету порахувати не викликає складнощів - 200-300 млн грн. На ці кошти можна було б рік платити пенсію 7000 людей.

Серед “здобутків” IT-Enterprise, яка позиціонує себе як розробника вітчизняної ERP-системи світового класу, - перемоги й в тендерах інших державних компаній: Укрнафта, Укрзалізниця, Укрпошта. До багатьох з них є питання. І це практика останніх років, коли в компанії з’явився син одного зі засновників - Олексій.

Розуміючи, що врешті-решт йому, ймовірно, доведеться пояснювати БЕБ, СБУ та НАБУ “тонкощі” укладених договорів і завищені кошториси, Олексій Щербатенко старанно намагається вибудувати собі імідж досвідченого ІТ-підприємця та представника нової генерації українського бізнесу.

Не менш цікавим є замовник послуг – державне підприємство Ліси України, яке управляє активами на суму понад 200 млрд грн. Після створення у 2022 році єдиної структури це державне підприємство стало “точкою концентрації ризиків”.

За інформацією Офісу Генерального прокурора України, лише у липні цього року правоохоронцями зафіксовано понад 167 млн грн шкоди, завданої через корупційні дії, незаконні рубки та зловживання у системі ДП Ліси України.

Окремо ще майже 140 млн грн становить вартість необґрунтованих активів, не задекларованого майна та ознак незаконного збагачення посадовців лісової галузі.

Гратися з інформаційними технологіями лісники люблять, але не вміють. У ході розслідування було викрито масштабну схему розкрадань деревини, у якій задіяно працівників ДП Ліси України та ДП ЛІАЦ. Схема передбачала несанкціоновані зміни в системі обліку ЄОД, зокрема повторне використання бирок, маніпуляції з обсягами заготівлі та даними в електронних ТТН. Вартість “послуг” – від 5 до 30 тис. грн.

Лише одному організатору схеми службовці заплатили понад 10 млн грн. Встановлено понад 10 тис. несанкціонованих змін у системі. 13 осіб уже отримали підозри, причетність ще понад 100 осіб перевіряється.

Впровадження системи автоматизації бізнес-процесів і залучення IT-Enterprise – це вихід на новий рівень. Але є підозра, що проєкт, за яким уважно стежать компетентні органи, не злетить. Бо й замовник, й переможець тендеру дуже сильно наслідили раніше і несуть загрозу для іміджу держави.

Ринок державних закупівель залишається одним із ключових драйверів цифрової економіки, але й досі є вразливим для корупційних практик. Ситуація з ІТ-Ентерпрайз і тендером Лісів України показує, що навіть у сфері, яка має будувати прозорість, досі існують схеми, що ставлять під загрозу як довіру громадськості, так і інвестиційну привабливість країни. Держава має створити умови для чесної конкуренції, щоб компанії, які пропонують на тендерах кращі умови, але не дають хабарі, мали шанс на перемогу.

Але це точно не кінець. Очікується, що найближчим часом ця історія отримає продовження - як у слідчих органів, так і в публічному просторі.