Містобудівна реформа 2023

Минулого року було прийнято законопроект № 5091 від 17.02.2021 «Проект Закону про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Цей законопроект було прийнято Верховною Радою 15.08.2022 року, підписано Президентом 08.09.2022 року та його набрання чинності відбулось 10.10.2022 року.

Другий законопроект № 5655 від 11.06.2021 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» було лише прийнято Верховною Радою 13.12.2022 року, але поки що не підписано Президентом.

Посиленого ажіотажу та обговорення в медіа викликав саме останній законопроект. При цьому, якщо узагальнити, найбільша дискусія щодо реформування провадиться між прихильниками реформування в особі представників проурядової державної команди на чолі з профільним новоствореним Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також його противниками в особі представників місцевого самоврядування, а саме найбільших міст України.

Загалом цей законопроект можна охарактеризувати як проект діджиталізації і цифровізації містобудівної галузі України.

Перш за все, цей документ встановлює регулювання містобудування на найвищому законодавчому рівні, тобто силою закону, і нівелює будь-які додаткові бюрократичні правила, встановлені підзаконними актами, до яких в першу чергу відносяться рішення органів місцевого самоврядування. Таким чином, зрозуміло чому найбільше цей законопроект критикують представники великих міських рад, які своїми рішеннями на основі загальних неконкретних положень закону мали можливість фактично встановлювати свої правила для надання вихідних даних на будівництво та найголовніше – містобудівних умов і обмежень.

Ідея ж прямого законодавчого унормування процесу містобудування з чіткими правилами, які регулюються в першу чергу рамками закону, виглядає досить привабливою в умовах засилля великої кількості різних правил, будівельних норм та інших підзаконних актів.

         По-друге, Державні будівельні норми та технічні керівництва у сфері будівництва, а також класифікації будівельних норм віднині затверджуватимуться згідно порядку розробленого урядом на рівні центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, тобто Мінінфраструктури, розв.громад.

Профільне міністерство тепер також буде не тільки регулятором, але і безпосереднім учасником містобудівних відносин шляхом проведення державного містобудівного нагляду за ДІАМ, органами містобудування та архітектури місцевих рад та уповноваженими особами містобудівного контролю.

Як стверджує голова ДІАМ Семен Кривонос у статті присвяченій даному законопроекту, такий нагляд здійснюватиметься в порядку позапланових перевірок на підставі скарг від суб’єктів, пов'язаних із будівництвом відповідного об’єкта, а також скарг, поданих ОМС за результатами містобудівного моніторингу, в тому числі проведеного за результатами звернень громадян. При цьому, до проведення перевірок залучатимуть суб’єктів, які здійснюють аналогічну діяльність у сфері містобудування. Рішення про притягнення до відповідальності прийматиметься колегіально консультативно-дорадчим органом “Містобудівною палатою”, утвореною при органі нагляду. До її складу більшою мірою входитимуть  представники професійного середовища (архітектори, інженери, проектувальники тощо), присутність яких забезпечить об'єктивність прийняття такого рішення.

По-третє, це часткова кодифікація містобудівного законодавства. Законопроект збільшує обсяг профільного Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом розширення розділу IV, який тепер матиме назву «Регулювання у сфері містобудівної діяльності» і охоплюватиме як діючі норми «Регулювання забудови територій», які включатимуть главу 1 цього розділу, так і доповнені додаткові глави: 2 - «Учасники будівництва», 3 - «Плата за адміністративні послуги у сфері містобудівної діяльності», 4 - «Особливості внесення окремих відомостей до Реєстру будівельної діяльності» та 5 - «Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Таким чином, якщо діючий закон закінчується статтею 41-1, то змінений містобудівний закон матиме обсяг, який закінчуватиметься статтею під номером 81.

У зв’язку з поєднанням в одному законі норм щодо відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з моменту введення в дію цього законопроекту втрачатиме чинність Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" 1994 року.

З цього приводу вважаю слушними пропозиції радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, на яку посилається в своїй статті Олег Громов присвяченій реформі містобудування в «Урядовому кур’єрі»: «Логічніше доопрацювати в парламенті та об’єднати у Містобудівний кодекс усі пов’язані документи, як це передбачено міжнародною прийнятою зобов’язаннями України практикою».

Про повноцінну систематизацію та кодифікацію містобудівного законодавства шляхом об’єднання в єдиному законодавчому акті під назвою «Містобудівний кодекс України» ми вже висловлювались раніше в статті присвяченій перспективам містобудівного унормування в Україні, які є вимогою сучасності. Тому об’єднання в одному законі норм інших законодавчих актів на наше переконання є позитивним фактором на шляху такої систематизації і кодифікації законодавства.

По-четверте, поняття «девелопер» вводиться в профільний закон про регулювання містобудівної діяльності. Тепер це поняття присутнє не тільки в Законі України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Такого ж змістовного наповнення отримало і поняття «моніторинг забудови», яким до цього було наділено виконавчі органи містобудування та архітектури місцевого самоврядування без конкретизації даної функції. Тепер це повноваження матиме постійний та безперервний характер і означатиме, що вся забудова в територіальній громаді має бути під моніторингом місцевих посадових осіб, які матимуть можливість проведення візуального огляду території будівництва, проведення фото- та/або відеофіксації та складання звіту про результати моніторингу забудови, який вноситиметься та оприлюднюватиметься на порталі електронної системи. У разі виявлення порушень щодо яких наявні ознаки самочинного будівництва та/або самочинного виконання підготовчих робіт з демонтажу (знесення) будівель, споруд, звіт про результати моніторингу забудови направлятиметься автоматично програмними засобами електронної системи для вжиття заходів реагування відповідно до закону.

Але найбільші нововведення законопроекту стосуються саме Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та Реєстру будівельної діяльності.

Так, з використанням Реєстру будівельної діяльності відтепер мають створюватися у формі електронних документів, наприклад: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво;  акт готовності об’єкта до експлуатації; документи, які складаються за результатами містобудівного контролю, державного містобудівного нагляду; звіт про результати моніторингу забудови; документи технічної інвентаризації та щодо адреси об’єкту нерухомого майна; та інші документи згідно законопроекту.

А також, крім реєстрації документів, тепер матиме місце здійснення реєстрації навіть дій, зокрема таких як: направлення на погодження проектної документації до органу охорони культурної спадщини; внесення відомостей про здійснення/припинення здійснення авторського та технічного нагляду, містобудівного контролю, надання інженерно-консультаційних послуг; направлення проектної документації до спеціальної установи страхового фонду документації; ведення журналу авторського нагляду; направлення на проведення перевірок при здійсненні містобудівного контролю; та інших дій згідно цього законопроекту.

Загальні висновки щодо прийнятого (але ще не введеного в дію) законопроекту № 565 робити зарано. Законодавцями передбачено піврічний термін з моменту публікації цього документу як повноцінного закону для напрацювання і прийняття відповідних постанов уряду, а також наказів профільного міністерства, що охоплюватимуть необхідність затвердження як будівельних норм, так і напрацювання ефективної роботи електронної системи. В умовах коли цей законопроект ще не підписано Президентом, на таке «введення в експлуатацію» нових норм законопроекту 5655 скоріше всього піде весь 2023 рік. Тому, якщо держава все ж націлена на успішне подальше впровадження містобудівної реформи, урядовцям варто провести увесь комплекс підготовчих робіт для поступового переходу від законопроектної теорії до реальної містобудівної практики.

Але поки що вся країна бачить лише антагонізм щодо прийнятого законопроекту 5655 між державою та місцевим самоврядуванням. На наше переконання, уся нація та її органи в особі державної і муніципальної влади мають бути єдині. Адже на меті даної містобудівної реформи не менш амбітна головна ціль – відновлення України від наслідків війни. А тому роботи дуже багато. І чи буде така робота злагодженою, а не «боротьбою з вітряками» та «перетягуванням канату» між центральною владою та місцевими чиновниками, мають показати час та реальні дії.

Саме тому, учасниками нормативнопроектної діяльності з боку уряду, як головного органу державної виконавчої влади, варто залучити до діалогу не тільки місцеве самоврядування, але також і широке коло учасників українського громадянського суспільства, представників національного будівельного бізнесу, а також іноземних інвесторів, для напрацювання найбільш ефективних єдиних правил містобудівної діяльності. Від цього виграють усі і в першу чергу – Україна.

Андрей Наисковский

Андрій Насіковський

Андрій Володимирович Насіковський