Українська кабельна галузь: #захистити_неможливо_знищити

23 сентября 2021, 16:11
Владелец страницы
0
35

Міністерство цифрової трансформації вимагає переглянути рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо запровадження мита на імпортну провідникову продукцію.

Це створює вкрай небезпечний прецедент, доводячи, що легальні механізми захисту внутрішнього ринку знову поступаються місцем неформальним домовленостям, як це було ще років десять тому.

Причина тревоги

Щоб зберегти українську галузь та робочі місця, найбільші українські виробники кабельно-провідникової продукції ініціювали спеціальне розслідування з метою захисту національного товаровиробника від масованого імпорту, переважно з Китаю (41% в імпорті), ЄС (25%) та Білорусі (18%).

23 квітня 2021 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за результатами проведення спеціального розслідування ухвалила рішення – запровадити 23,5% мита на імпорт в Україну провідникової продукції. Про це листом Мінекономіки офіційно поінформувало Кабінет Міністрів України. Чотири місяці рішення пролежало незрозуміло де. Документ офіційно опублікували в газеті «Урядовий кур’єр» лише 14 вересня 2021 року. Воно має набути чинності через 30 днів з цього часу.

Та поки українські заводи налаштувалися на активізацію роботи на українському ринку, збільшенні виробництва власної продукції, з'явилися ті, кому не до вподоби таке рішення. Мінцифри вимагає від Мінекономіки переглянути рішення Міжвідомчої комісії. Незрозумілий статус Міністерства, яке не є членом Міжвідомчої комісії та не є відповідним органом виконавчої влади щодо внесення такої пропозиції. Згідно зі статтею 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», така ініціатива Мінцифри не може бути застосована. Ми здивовані, що Міністерство цифрової трансформації, яке не є членом комісії з питань торгівлі, не відповідає за розвиток промисловості, брутально втручається і своїми діями знищує національного виробника. Тому виникає запитання - кого ми захищаємо: імпортерів і іноземців чи українських підприємців.

Мінцифри наводить в листі поверхові аргументи щодо неспроможності українських виробників виготовляти кабельно-провідникову продукцію. Такі заяви викликають не просто обурення, а й велике розчарування у компетентності деяких посадовців, адже наші підприємства мають 80-річну історію, кадровий та науковий потенціал. Розуміємо, що ті посадовці, які роблять такі заяви, не володіють реальною ситуацією в країні і не розуміють стан та перспективи української кабельно-провідникової галузі.

Вітчизняна кабельна галузь має великий експортний потенціал і експортує 25% своєї продукції. Проте тиск імпорту щорічно призводить до втрати позицій на внутрішньому ринку, що вимагає суттєвого скорочення виробництва та звільнення працівників. За останні п'ять років обсяг виробництва у галузі суттєво знизився, а імпорт зріс на 80%. Очевидно, що ініціювання Мінцифри пропозицій щодо перегляду рішень відбувається під тиском імпортерів, які вкрай зацікавлені заволодіти українськими контрактами на проведення цифровізації, і в цьому їм підіграють наші окремі урядовці.

Інтереси економік яких країн вони захищають? Чи не корупція це на очах у всієї країни?

Такі дії можуть призвести до поступового знищення української високотехнологічної кабельно-провідникової галузі, зростання ціни втричі, зменшення якості, оскільки вже не буде тих, хто зможе контролювати процес та впливати на конкуренцію ринковими методами.

Уряд та Президент України ухвалили низку програмних документів щодо захисту національного виробника від зростання імпорту та його підтримки в цілому в умовах запровадження обмежувальних заходів, пов'язаних із запобіганням поширення COVID-19. У підготовці цих документів брали участь і такі органи влади, як Мінекономіки та Мінстратегпром. Документи, зокрема, передбачають захист національних виробників від різкого збільшення імпорту, розвиток промисловості, підвищення конкурентоспроможності української продукції. Головними відповідальними за виконання цього є Мінекономіки та Мінстратегпром. Тому ми здивовані тим, що Мінекономіки потай, на підставі звичайного листа Мінцифри, збирається проводити авральне засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі навіть без залучення національного виробника. Вважаємо це неприпустимим та недержавним кроком. Адже у випадку скасування рішення Міжвідомчої комісії чи його перегляду, держава недоотримає значні кошти надходжень до Держбюджету, український бізнес матиме втрати, а влада втратить авторитет серед бізнес-середовища як захисника національного виробника. Це призведе до відкритої загрози економічній, енергетичній та безпековій сферам.

Ми провели порівняльний аналіз позитивних і негативних факторів щодо рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Із наведених 12 факторів жоден не дає переваг у випадку перегляду ухвали. Чи можна переглядати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі? Думаємо, що ні, а ви висновки робіть самі. Насамкінець наведу цитату норвезького економіста Ерика Райнерта: «Промислова країна здатна себе прогодувати набагато краще, ніж сільськогосподарська».

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.