Позитив декриміналізації фіктивного підприємництва

Вже більше року як ст. 205 КК України була декриміналізація. Що змінилося за цей рік

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес.

За цим законом було збільшено суму штрафів за ухилення від сплати податків (ст. 212), та виключено статтю про фіктивне підприємництво (ст. 205).

Таким чином влада розраховувала полегшити роботу вітчизняного бізнесу, ліквідувавши один з важелів неправомірного тиску.

Кожен підприємець, який коли-небуть стикався із податковими перевірками, знає, що в основі майже кожного акту, який виписував податковий інспектор, лежало посилання на кримінальне провадження за 205-ю статтею Кримінального Кодексу, що було порушено проти когось з дотичних контрагентів. Таким чином, всі господарські операції з цим контрагентом визнавалися «нереальними», що не відповідало реальному стану рече.

Аналогічна ситуація із штрафами, збільшення яких, а також збільшення порогу ситуацій під який виписується штраф, мало б виправити ситуацію в реальному секторі економіки.

Треба розуміти, що малий та середній бізнес, до зміни законодавства, систематично знаходився під ударом податкових органів. Підприємці, що мали високі навички бізнесу, часто просто не володіли достатніми ресурсами для супротиву тиску з боку чиновників.

Дійсно, особливості побудови складу злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, дали підстави для використання даної статті в якості інструменти для зловживань. Контролюючі органи використовували вирок суду у кримінальному провадження з метою підтвердження нереальності операцій. Статус фіктивного, нелегального підприємства, за їхньою думкою, був несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, що часто не відповідало дійсності.

З юридичної точки зору, декриміналізація була правильною дією. Адже мова йде, не про «зелене світло» для фіктивних підприємців, а про те, що саме по собі фіктивне підприємництво є способом вчинення певних злочинів – ухилення від сплати податків, зборів, шахрайства та іншого.

Натомість, порушення кримінальної справи за цією статтею фактично паралізувало роботу підприємства, адже вилучалася первинна документація, проводилися слідчі дії, обшуки, накладався арешт на активи, тощо. В масштабі країни це призводило до формування негативного бізнес-клімату. Натомість справи затягувалися, так як порушувалися часто за не повністю з’ясованими обставинами, що затягувало повернення підприємства до нормальної роботи.

Проте, негативні тенденції ризикують повернутися достатньо скоро. Введений для підтримки платників податків на період карантину мораторій, може бути скасовано. Причин повернення перевірок уряд аргументує скаргами громадян до контролюючих органів, щодо не оформлення трудових відносин. По факту ці скарги, які і фіктивні підприємства зареєстровані на «фунтів» можуть бути написані «фіктивними» особами для штучної ініціації тиску на бізнес. Більшість з запланованих та розпочатих у 2020 році перевірок не доведені до кінця, та фактично паралізують роботу підприємств.

Підсумовуючи, виходить, що не дивлячись на скасування статті про фіктивне підприємництво, бюрократія та тиск на підприємців нікуди не зникають, а контролюючи органи шукають нові інструменти для паралізації роботи підприємств, що веде до погіршення і так, не над-то доброго бізнес-клімату в Україні.