Україну чекає стрімке зростання торгового дефіциту внаслідок корона-кризи

Про це переконують міжнародні експерти

«Зараз Україна несподівано опинилась у вигідній економічній ситуації. Адже на першому етапі COVID-19 наша держава виграла від обвалу світової торгівлі. Через корона-кризу у квітні та травні ми спостерігали вражаючий профіцит зовнішньої торгівлі ($830 млн та $373 млн, відповідно). Рік тому це був дефіцит $841 млн у квітні та $770 млн у травні. Але у другій половині півріччя на Україну чекає стрімке зростання торгового дефіциту,- висловив свою думку виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук під час вебінару «Хто виграє, а хто втрачає від корона-кризи: зовнішньоторговельні тенденції у регіоні», організованого аналітичним центром CASE Україна.

«Перший етап корона-кризи був дуже помірний для України. Карантинні обмеження фактично зробили роботу, яку звично робила девальвація гривні – обвалили імпорт на 34% та 40% у квітні та травні, відповідно.  Як наслідок, замість традиційного торгового дефіциту та обвальної девальвації гривні ми отримали вражаючий торговий профіцит та на диво стійку валюту на фоні шокових сценаріїв у сусідніх країнах», - заявив пан Боярчук.

Учасники вебінару зазначили, що криза, спричинена пандемією коронавірусу, внесла корективи у світову економіку та торгівельні відносини. Порушені ланцюжки постачання змушують світові корпорації по-новому дивитись на звичні стратегії розвитку. Враховуючи, що інфекціоністи прогнозують другу хвилю COVID-19, остаточне розуміння ситуації прийде згодом. Проте вже зараз зрозуміло, що картина світу кардинально змінилася, і деякі країни в ній програли, деякі – виграли.

«Очевидно, що в найближчі місяці попит на імпорт повернеться, а з ним повернеться торговий дефіцит та тиск на національну валюту. Вже у червні ми бачимо, що імпорт споживчих товарів почав рости (близько 3%, порівняно з падінням на 33% у травні), а приємний профіт змінився на звичний дефіцит – $630 млн дефіцит по торгівлі товарами у червні за даними Державної митної служби», - зазначив Дмитро Боярчук.

Негативні тенденції, за словами економіста, будуть посилюватися, адже зростатиме торговий дефіцит, а відкладений попит на імпорт зіграє неприємний жарт у другому півріччі.

«Стрімке зростання торгового дефіциту разом із запланованим «пом’якшенням» монетарної політики обіцяє закінчення спокійного перебігу корона-кризи для України», - підсумував експерт. 

Своєю чергою, директор напрямку макроекономіки та торгівлі CASE Ян Хагмеєр нагадав, що світ вже переживав подібну кризу – у 2008 році. За його словами, вплив коронавірусу відчуло багато країн. В Європі та США у квітні 2020 року експорт впав до 40%. Те ж саме стосується і Китаю, проте китайська економіка порівняно швидко почала знову зростати. Це, на думку економіста, також пов’язано з тим, що у Китаї менше грошей було витрачено на боротьбу з COVID-19, вдалося блокувати поширення інфекції та швидко відновити виробництво.

«Якщо говорити про глобальний ланцюг у європейських країнах, то вони нагромаджували власні товари, побоюючись проблем на кордоні. У людей не було впевненості, що вони зможуть провезти машини через кордон. А у Китаї дуже багато готових продуктів, які імпортуються, плюс – проміжних товарів. І їхні обсяги експорту поступово повертаються на докризові показники», - наголосив Ян Хагмеєр.

А от Білорусь , за словами президента CASE Білорусь Сєржа Навродскі, є однією з «лузерів» корона-кризи, і ситуація погіршуватиметься, бо уряд країни не має стратегії виходу з цієї кризи.

«ВВП Білорусі за 5 місяців 2020 року впав на 1,8%. Торгівля впала на 20%, експорт і імпорт – одночасно. У структурі експорту через глобальні обмеження істотно змінилося два сектори - нафтогазові продукти і сільськогосподарські товари», - зазначив пан Навродскі.

Також ситуація погіршилася через те, що Росія перестала експортувати до Білорусі нафту та продовольчі товари. Ще один негативний наслідок пандемії, за словами пана Навродскі, – на рік відтермінувався вступ Білорусі до Світової організації торгівлі.

Перша фаза корона-кризи була для України відносно безболісною і це могло створити оманливе враження стійкості економіки.  Проте на друге півріччя окреслився ряд ризиків, пов’язаних з відновленням торгового дефіциту.  В таких умовах варто проводити дуже обережну монетарну політику і, за можливості, відновити співпрацю із зовнішніми кредиторами – переконують експерти.