Суд у поміч

25 июня 2018, 10:46
Перший заступник начальника Офісу великих платників податків ДФС
0
116
Суд у поміч

Як судова реформа допоможе покласти край національному бізнес-спорту - судам з податківцями

Ви, мабуть, помічали, що кожна новина про те, що податківці зруйнували нову схему мінімізації податків або донарахували кошти порушникам податкового законодавства незмінно завершується фразою: “Наразі компанія оскаржує дії податкової у суді”. Боротьба з податківцями, які вказують платнику на порушення і вимагають компенсації, давно стала традиційною практикою. А поки в країні діяли вищі спеціалізовані суди, їхні рішення завжди вражали винахідливістю, хоча й мали зазвичай однаковий прогнозований результат - донараховані податки проходили повз бюджет.

Після того, як з проведенням судової реформи вищі спеціалізовані суди припинили розгляд справ, було встановлено трирівневу систему розгляду та проведено публічний конкурс на призначення суддів до Верховного Суду (ВС), ситуація відчутно змінилася. За відносно нетривалий період роботи оновленого ВС, який лишився єдиною касаційною інстанцією, він встиг ухвалити певну кількість рішень на користь фіскальної служби. Але для нас важливі навіть не ці конкретні перемоги. Значущість рішень ВС полягає в тому, що завдяки ним було сформовано єдину позицію в трьох важливих питаннях щодо застосування податкового законодавства:

1. Сплата роздрібного акцизного податку

В 2015-2017 роках нам доводилося знову і знову сперечатися з платниками з цього приводу, оскільки деякі АЗС не хотіли сплачувати податок, використовуючи прогалини в Податковому кодексі. Офіс проводив перевірки, донараховував значні суми. Усі ці рішення оскаржувалися в судах різних інстанцій, 8 з 10 справ на суму понад 1 млрд грн було розглянуто на користь платників податків. Звичайно, ми не погодилися з такими рішеннями і змушені були оскаржити їх у вищих судових інстанціях.

6 лютого 2018 року у справі № 826/6986/14 Верховний Суд вперше висловив свою позицію з цього питання: податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій.

А 20 червня 2018 року Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій на користь платника у справі № 803/1118/16  за позовом ТОВ «Вог Рітейл» на загальну суму 415 млн грн та направив справу на новий розгляд. Основне питання по справі - ненарахування роздрібного акцизного податку при продажу нафтопродуктів на АЗС.

 

2. Перевірки платників, які працюють в зоні проведення АТО

З одного боку, підстави та порядок проведення фіскальними органами перевірок врегульовані  Податковим кодексом. З другого - деякі законодавчі акти, зокрема Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачають тимчасові заборони на здійснення перевірочних заходів стосовно такої категорії платників, але відповідних змін до Податкового кодексу не вносять. Чим керуватися в роботі?

Позиція Верховного Суду нарешті поставила крапку в цьому питанні в постанові від 10.04.18 у справі № 805/2210/17-а: будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу.  А тому, оскільки ці законодавчі акти не вносять змін до Податкового кодексу України, їх положення до питань проведення перевірок застосовувати не можна.

 

3. Застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків

Третина судових справ по Офісу пов`язана із притягненням платників до відповідальності за несвоєчасну сплату податків, починаючи з 2016 року і до сьогодні до платників Офісу застосовано таких штрафних санкцій на суму понад 2,5 млрд грн, причому штраф на 1,7 млрд грн було застосовано до одного з найбільших боржників із сплати податків в країні.

Те, що за законом встановлено часові обмеження на сплату податків, має допомогти нам дисциплінувати платників і прогнозувати певний обсяг надходжень до бюджету. Але, як видно з суми боргу, цей інструмент працює не завжди.

13 лютого 2018 року в постанові по справі № 808/2290/17  Верховний Суд висловив правову позицію, що відповідальність платників податків  у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату податків не поставлена в залежність від способу та порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Щоправда, у колегії Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/1624/17 є своя думка з цього питання, яка не враховує позицію Верховного Суду. В результаті 5 травня 2018 року апеляційна скарга Офісу у цій справі була залишена без задоволення. Тож тепер ми сподіваємось на виграш цієї справи у Верховному Суді.

 

***

Поряд з напрацюванням єдиної правової позиції з кількох питань, все ще лишаються проблеми, щодо яких Верховний Суд поки не сформував однозначної точки зору.

Наша статистика свідчить, що найбільше порушень пов`язано з відпрацюванням ризикових транзакцій. І наразі ми маємо ситуацію, коли в постановах Верховного Суду містяться різні висновки щодо застосування норм права, зокрема - з питання про податкові наслідки взаємовідносин з контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду в кримінальній справі.

Є рішення Верховного Суду із висновком про несумісність фіктивного підприємства з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами.

А є рішення,  що  сам факт наявності вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. 

З цього приводу крапку в питанні могла б поставити Велика Палата Верховного Суду, на розгляд якої було направлено справу №826/19939/16 за позовом ТОВ «Фудмережа» до Офісу, в якій також стосовно контрагента наявний вирок за фіктивне підприємництво.

На жаль, Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для прийняття справи до свого провадження та зазначила, що у кожній конкретній справі суд має право надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи.

І все-таки сподіваємось, що єдина правозастосовча практика з цього питання все-таки буде сформована Верховним Судом найближчим часом, що сприятиме  зменшенню кількості судових справ  і виникненню спорів між платниками та Офісом.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: налоги,АЗС,судебная реформа,акциз на бензин,ГФС
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.