Про лібералізацію на фоні низької податкової культури

25 травня 2018, 13:12
Власник сторінки
Заступник начальника Офісу великих платників податків ДФС
0
Про лібералізацію на фоні низької податкової культури

На тлі суцільної радості від просування закону "Про валюту" все нові й нові схеми виведення капіталу з країни заставляють задуматися про можливу активізацію відтоку капіталу з країни

Нещодавно Верховна Рада України в першому читанні підтримала президентський законопроект № 8152 "Про валюту". За нього проголосували 253 народних депутата, його радо вітали бізнес і НБУ, в обов’язки якого входить моніторинг та контроль над переміщенням валюти.

На тлі цієї загальної радості наша робота, в ході якої ми постійно стикаємось з різноманітними схемами виведенням капіталу з країни - супереч запевненням бізнесу про нато суворі вимоги валютного законодавства,  - дає підстави для нерадісних роздумів. В першу чергу, про те, як зміняться показники переміщення валюти після лібералізації.

 

Наведу один прикладів - за результатами однієї з останніх перевірок. Усім відомо, що організація та контроль над складанням податкової звітності та своєчасності сплатиподатків та зборів платниками податківє одним з завдань Офісу. І от нещодавно під час перевірки уточнюючої податкової звітності з податку на прибуток ми встановили цікавий факт: компанія абсолютно законно вивела гроші з країни, та ще й завдяки цьому зменшила податкові зобов’язання на суму 38,9 млн грн. Блискуче! Як так вийшло?

З 2006 по 2008 рік році підприємство інвестувало 216,6 млн грн в польську компанію, придбавши контрольний пакет акцій у нерезидентів. На рахунки цих нерезидентів було перераховано кошти  в сумі понад 20 млн євро - в повному обсязі за весь пакет.

З тих пір українська компанія-інвестор жодного разу не отримала ані центу дивідентів. Більше того, за кілька років після інвестування рішеннями судів Республіки Польщі компанію-нерезидента, акціями якої володів великий платник, було визнано банкрутом. 

Великим платником, з його боку, було зафіксовано знецінення фінансової інвестиції, а операцію знецінення відображено у фінансовій звітності у зменшення фінансового результату та, як наслідок, -  зменшення оподаткованого прибутку в  сумі 216,6 млн грн. Валютні кошти в країну не повернулись.

Наразі ми плануємо уточнити у польських колег обставини банкрутства - щоб зняти чи підтвердити підозри щодо його невипадковості. Щоправда, навіть в межах нашого, на думку українського бізнесу, надто суворого валютного законодавства, повернення валюти в країну залишиться під величезним питанням. А штрафи й донарахування, якщо нам доведеться їх робити, за звичаєм, ще доведеться захищати в судах. За таких обставин, навіть при загальному усвідомленні прогресивності ідеї вільного руху капіталу мимохіть виникає питання: а чи на достатньому рівні перебуває податкова культура платників, щоб можна було зменшувати контроль і відповідальність?

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: налоги,ГФС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.