Японське кімоно для українського козака

30 октября 2017, 16:34
Голова партії "Соціальна справедливість", депутат Київської міської ради
0
8231
Японське кімоно для українського козака

Країна з іншого кінця світу, з іншою ментальністю та культурою і для більшості українців досі ще маловивчена, однак не потрібно забувати...

На перший погляд, одягнути українського козака в японське кімоно було б дивно, бо де ж та Японія? Країна з іншого кінця світу, з іншою ментальністю та культурою і для більшості українців досі ще маловивчена, однак не потрібно забувати, що Японія протягом тривалого часу була другою (після США) державою у світі за розміром ВВП. Так, за підсумками 2010 р. Китай посунув Японію на третє місце. Утім, економічний прорив по-японськи цікавий насамперед тим, що багато проблем, з якими свого часу довелося стикнутися японцям, актуальні й для України. По закінченню Другої світової війни, ситуація в Японії була катастрофічна, голод, занепад економіки та розруха інфраструктури. Однак вже наприкінці 1960-х ця країна посіла друге місце в світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 1970-х і за обсягом ВНП. Від 1950-х до 1970-х років темпи зростання економіки Японії були найвищими в світі. Ці події отримали назву японського «економічного дива».

Сьогодні ми багато говоримо про діалог влади та бізнесу, але очевидно,що результати такого діалогу мають бути вигідні суспільству, стимулювати його розвиток. І я хотіла б зупинитися саме на деяких аспектах розвитку та досвіду Японії, який можна перейняти й Україні. Адже – це країна, яка пройшла нелегкий шлях від ізольованої від всього світу держави до світової економіки. Тому, давайте подивимось, що ж допомогло японцям зробити такий стрибок?


Освіта понад усе

Японці розуміли, що створивши університети, соціальний розрив тільки зростатиме. Оскільки саме заможні й авторитетні люди зможуть підготувати дітей до вступу у вищі навчальні заклади. Тому, вже на етапі перших реформ стан самураїв (а їх було понад 2 млн.) перевели до категорії викладачів, й перш за все почали розвивати школи. Освічені люди приймають грамотні рішення - основний меседж та принцип японських реформ. Не можна сказати, що цей фактор не важливий – він фундаментальний для росту економіки, хоч він і не моментальний, а стратегічний, оскільки результати таких рішень дають плоди після 5-10-літнього очікування. На фоні того, що освітня спільнота не може нині якісно адвокувати свої інтереси, а активна частина суспільства приділяє всі сили на більш реакційні теми й протистояння ми маємо реальну картину, що в Україні рівень маргіналізації зростає. Неосвічені люди, в першу чергу, схильні до насильства, в меншій мірі готові застосовувати принципи солідарності у своєму житті. Подивіться на індикативну ситуацію - під час фукусімської трагедії майже не було мародерства, суспільство об'єдналося у спільній боротьбі проти стихії. На противагу, подібні ситуації навіть у розвинених країнах викликають неочікувані спалахи насильства.

Старість в радість

Інша індикативна річ - відношення до старшого покоління й до культури праці. Звісно можна сказати, що важливішим був природній фактор ізольованості держави, важкі кліматичні умови, але, я схильна говорити про суспільний інтелект та модель поведінки в таких випадках. За соціологічним опитуванням, японці одна з небагатьох націй, хто не "боїться старішати" та комфортно відчуває себе в колективі різних поколінь. А найголовніше, це те, що японці почали довше жити! Середня очікувана тривалість життя японських жінок на сьогодні становить 86 років, чоловіків - 80 років. До 2011 р. Японія протягом 26 років утримувала світове лідерство за показником середньої очікуваної тривалості життя жінок, і лише руйнівні землетруси та цунамі 2011 р. відкинули її на друге місце після Гонконгу. А чи не це основний індикатор найвищого рівня життя? А тепер різниця з Україною – де, середня очікувана тривалість життя українських жінок становить 76 років (на 10 років менше, ніж у Японії!), чоловіків - 66 років (на 14 років менше!). 



Серед пріоритетів економічної політики Японії останнього часу слід виокремити інформаційні технології, розвиток техніки в напрямі екологізації та мініатюризації, продовольчу безпеку й освоєння космосу. Як мінімум у двох останніх галузях всі передумови для зайняття гідних позицій на світовому ринку має й наша країна. Я хочу зазначити ще й те, що в Японії значну увагу приділяють структурній політиці, тобто формуванню такої структури економіки, за якої використання наявних ресурсів (трудових, природних, матеріальних) давало б країні найбільший ефект. Іншими словами, японський уряд суворо стежить за тим, щоб підприємства (принаймні на рівні великого бізнесу) виробляли, не хто що хоче, а те, що справді може знайти постійний і платоспроможний попит на зовнішньому ринку.

 

У чому це виражається на практиці? Насамперед у складанні та щорічному оновленні так званої матриці галузей, у якій визначаються перспективи розвитку кожної галузі на наступні 20 років (саме протягом цього періоду, вважають у Японії, за потреби можна переорієнтувати промисловість на інші затребувані). З допомогою цієї матриці визначаються пріоритетні галузі, які мають значний потенціал для розвитку в майбутньому. Надалі здійснюється потужна і всебічна державна підтримка розвитку таких галузей.

Соціальний фактор

Для японців характерним є фактор суспільного діалогу, демократичності, що стало вирішальним у економічному та еволюційному зростанні Японії. У поєднанні з традиційним ототожненням лідера як божества, їхнього “серединного шляху” дало чудовий результат у вигляді великої і масово зрозумілої національної ідеї. Не дивлячись на довге існування депутатських "кланів",  Японія зуміла трансформувати екзотичне для західного розуміння певних «тіньових відношень» і національного відчуття "честі". Японська форма лобіювання працює, при чому працює системно й ефективно, але вона все ж базується на японських цінностях і в дечому на кулуарних формах перемовин (на відміну від практик відкритої адвокації та лобіювання на Заході), але все ж вона системно контролюється з боку громадськості. Я пишу до того, що не варто дублювати моделі, тому що важливі не форми, а змісти, мета, яку ти ставиш під час трансформації суспільних процесів. Однак, головний меседж японських реформ - освічені люди роблять правильні рішення, однозначно, думаю варто було б перейняти й Україні.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.