УКРАЇНСЬКІ КЛАСТЕРИ - "клуби за інтересами" чи ДРАЙВЕРИ РЕФОРМ?

8 июня 2017, 16:34
0
131

В Україні за офіційними даними працює 42 кластери, але більшість створена або "на папері", або є закритими клубами за інтересами. Що заважає розвитку клестерів в Україні?

Перший інформаційний щит при вїзді із України до Польщі трасою А4 є: «Підкарпатське воєводство – територія зеленої енергії. Підкарпатський енергетичний кластер». Підкарпатський енергетичний кластер обєднує у собі 56 підприємств малого та середнього бізнесу, які за 4 роки роботи кластеру змогли залучити до воєводства 23,6 млн. євро прямих інвестицій.

Республіка Польща сьогодні налічує більше 2,5 млн. підприємств, 99,8% з яких – малий та середній бізнес, що є стрижнем польської економіки. Підприємства МСБ у Польщі надають роботу більше, ніж 7 млн. людей – понад 2/3 від усього працюючого населення країни. Підприємства МСБ забезпечують близько 50% польського ВНП, 50% експорту, а також, 60% імпорту до країни. 84,5% підприємств МСБ входять до 189 кластерів, які діють на території Польщі.

 

Як працюють польські кластери?

 

Останнім часом відбувається швидка зміна профілю діяльності організацій підприємців, оскільки, втративши функції представництва, вони почали працювати на комерційній основі, концентруючись на впровадженні кластерного підходу в розвитку економіки. Інтерес до реалізації кластерних ініціатив і формування кластерів в Польщі постійно динамічно зростає. Так, з 2005 по 2016 рр. більш ніж 150 кластерних ініціатив було розроблено і реалізовано в Польщі. Сьогодні, деякі з них визнаються як сформовані інноваційні промислові кластери. З діяльності як підприємців, так і різного рівня органів влади відчувається та існують чіткі позначки того, що процеси кластеризації відбуваються практично в усіх регіонах Польщі. Сектори, в яких вже працюють ідентифіковані кластери, тісно зв’язані з регіональними можливостями і специфікою. Наприклад, кластери, які виникли і сформувались в сільському Люблінському регіоні, функціонують у сфері садівництва, вирощування фруктів, хмелю, транспортного обслуговування фермерів, скотарства, виробництва молочної продукції. В рамках Люблінських кластерів об’єднались виробники агропродукції, компанії по виробництву харчової продукції, сертифікаційні агентства, університети, експедитори, сільськогосподарські консалтингові центри та ін.

 

В останні роки значні зусилля в Польщі вкладаються в розвиток конкурентоздатних кластерних об’єднань (як в традиційній, так і в hi-tech сфері) і в їх інтернаціоналізацію. В сучасній польській промисловій політиці сформувався комплексний інтегрований підхід: кластерна політика стала важливим елементом як інноваційної політики (knowledgebased economy), так і регіональної (bottomup approach) і промислової політики  (horizontal approach).

 

До ключових бар’єрів в кластеризації економіки Польщі і сьогодні слід віднести:

- все ще не вистачає довіри серед підприємців і бракує бажання створювати кооперацію між фірмами в зв’язку з імовірністю, що ідеї можуть бути вкрадені;

- недостатня регіональна та локальна політика підтримки промислових кластерів;

- фінансові бар’єри (в т.ч. високі податки на асоціації);

- молодому сектору МСП Польщі не вистачає традицій динамічного підприємництва.

 

Разом з тим, ці проблеми характерні й для розвитку українських кластерів. Однак, на відміну від України, кластерні формування у Республіці Польща є основою для розвитку сучасної економіки та регіональному рівні.

 

Чи перетворяться українські кластери із «клубів за інтересами» на рушії економіки?

 

Кластери — це довгостроковий розвиток. Цей підхід вимагає перспективи щонайменше на п'ять-сім років. Проте? світ ще не знайшов більш дієвого підходу до економічного розвитку території, якщо мова йде про залучення додаткових ресурсів у регіон.

 

Сьогодні, за даними звіту за 2016 р. Міністерства економічного розвитку України, на теренах країни зареєстровано 42 кластери, спеціалізація яких: інформаційні технології, машинобудування, сільське господарство, енергетика. Разом з тим, контент-аналіз інформаційних ресурсів дозволяє знайти інтернет-представництва лише 5 кластерів, що є яскравою ілюстрацією рівня їх реальної роботи.

 

З чого почати розвиток кластерів в Україні? Передусім — з підготовки критичної маси управлінців для бізнесу, науки, громадського сектору і місцевої влади, які розуміють феномен кластеру, його переваги і недоліки. Тому протягом останніх трьох років ця тема стала складовою усіх МВА-програм бізнес-шкіл в Україні.

 

Однак розуміння феномену кластеру, звісно, замало. Потрібні професіонали, які візьмуть на себе відповідальність за створення кластерів у регіонах. І, головне, щоб ці кластери не відігравали роль «закритих клубів» для їх членів, а стали дієвим рушієм місцевих економічних перетворень.

 

Кластери повинні бути драйверами місцевих реформ

 

Менше року тому, харківські представники малого та середнього бізнесу, університети, що працюють у галузі відновлювальної енергетики та енергоефективності, органи влади та місцевого самоврядування обєдналися у Харківський енергетичний кластер.

 

Сьогодні, Харківський енергетичний кластер має у своєму портфоліо цілий портфель реалізованих енергетичних проектів. Найвідомішим є «Енергоефективне село», в рамках якого сільський населений пункт повністю переведений на використання відновлювальних джерел енергії (побудовано 2 твердопаливні котельні для опалення школи та клубу, тепловий насос для опалення лікарні, освітлено 5 км вулиць за допомогою сонячних батарей). Крім того, ініційовано створення інвестиційного проекту із будівництва сонячної електростанції на 6 МВт, який проходить останні стадії погодження проектної документації. Ведеться активний діалог із потенційними інвесторами, щодо будівництва вітропарку на 25 МВт та когенераційної установки, що видобуває газ із звалища твердих побутових відходів. За участі кластеру створено 3 енергетичні кооперативи: 2 із виробництва електричної енергії за допомогою фотовольтаїки та кооператив із вирощування ріпаку та виробництва біодизелю.

 

Що дають ці проекти? Нові замовлення для підприємств-учасників енергетичного кластеру, нові інновації для розвитку регіону, нові мегавати електричної енергії для незалежності країни. І, звичайно, кластер є драйвером місцевих енергетичних реформ, результати впровадження яких знаходять відображення у національному законодавстві. Тому українські кластери мають високий шанс стати драйверами місцевих реформ: і це не амбітний виклик, а сучасна реальність.


Станіслав Ігнатьєв

виконавчий директор Інституту сталого розвитку

засновник Харківського енергетичного кластеру

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.