ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД СЕБЕ?

Як просто зробити енергонезалежною офіс, будинок або сільську громаду, сподіваючись на свої сили, намагаємось розкрити у цій публікації

Нещодавно, у зимовий день (середня добова температура -8 градусів Цельсія), проходячи повз однієї державної установи, діяльність якої знаходиться у галузі місцевої енергетики, порахував кількість відкритих вікон. Жахнувся, що аж 60% квартирок або вікон було відкрито. Разом із тим у більшості кабінетів, що відвідав, стояли увімкнені електричні обігрівачі. І це у час торгівельної блокади та НС у енергетичній сфері. При цьому, кінцевий споживач, у більшості випадків сподівається, що задачі енергоефективності власного помешкання або місця роботи розв’яжуть державі органи влади або місцевого самоврядування.

Як просто зробити енергонезалежною офіс, будинок або сільську громаду, сподіваючись на свої сили, намагаємось розкрити у цій публікації.

Енергонезалежність – починай із себе

Виходячи ввечері із офісу – отримав SMS: “Ви залишили невимкнене світло (2 LED-кластери) у конференц-залі» та наступну «За день сонячна електростанція виробила 12,3 КВт, спожито 4,2 КВт електричної енергії». Так працює перший та єдиний енергоефективний офіс в Харкові – офіс Інституту сталого розвитку. Організація створила діючу модель енергоефективної забудови з метою демонстрації сучасних технологій виробництва та споживання електричної енергії.

Всією системою енерговиробництва та енергоспоживання керує офісний сервер, який контролює всі процеси у будівлі. Кожен коридор і загальні приміщення мають керовані датчики руху із датчиками освітлення, а, також, визначеним часом роботи (тобто, чітко визначеними часовими рамками робочого дня). Освітлення – світлодіодні кластери місцевого виробництва. Огороджуючі конструкції утеплені українськими теплоізолюючими матеріалами, встановлені склопакети із трьома шарами скла.

Електрична енергія виробляється за допомогою сонячної електростанції, що збудована на даху. У 2012 році на даху нашого офісу ми побудували першу у Харкові сонячну електростанцію (СЕС). Цей проект став можливим завдяки німецькому холдінгу WSB Green Energy та Посольству ФРН в Україні. СЕС повністю забезпечує офіс електричною енергією, а її надлишок продається за «зеленим» тарифом. Сонячною електростанцією керують контролери від PHOENIX Contact, що під’єднані до офісного сервера. Контролери виконують функцію лічильника: враховують кількість виробленої електричної енергії, кількість спожитої та поданої до мережі електроенергії.

Додатково, вже в рамках іншого проекту, встановлено геліоколектори, що нагрівають теплоносій, який використовується для опалення приміщення офісу «Інституту сталого розвитку». А крім того, для опалення конференці-зали використовується тепловий насос повітря-повітря.

Слід зазначити, що офіс «Інституту сталого розвитку» є єдиним у регіоні повністю «зеленим офісом», в якому реалізовані технології «розумного будинку», а також повного енергозабезпечення за рахунок відновлювальних джерел. Все обладнання, яке використовується в офісі надано компаніями безкоштовно або придбано в рамках міжнародних проектів. Однак, якщо б ми його придбали, то більшість одиниць вже повністю окупилася б. Сьогодні у офісній та житловій забудові альтернативні джерела енергії стають дешевшими та більш доступними.

Зроби енергонезалежною свою громаду

Єдина сільська громада Харківщини, та й, впевнено, Сходу України, що вночі можна розгледіти із космосу – це село Веселе Харківського району, що вже не перший рік впевнено носить статус першої енергоефективної громади України. Річ у тому, що три року тому в селі розпочалася реалізація проекту «Енергоефективне село».

Проект «Енергоефективне село» визнано Кабінетом Міністрів України та Радою Європи – кращим проектом у галузі енергоефективності, що реалізуються у сільських населених пунктах. Проект отримав перемогу у конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015 році, а у 2016 – визнаний кращим соціальним проектом у галузі енергоефективності, що впроваджується в Україні.

Веселе енергоефективне село – успішний приклад як громада змогла залучити зовнішнє фінансування, майже, не витрачаючи власні кошти для переходу на використання відновлювальних джерел енергії: від освітлення вулиць за допомогою сонячної енергії та опалювання школи біомасою – до опалення лікарні за допомогою геотермальної енергії та будівництва власної сонячної електростанції. Всі проекти були реалізовані із використанням ресурсів міжнародної технічної допомоги – у якості демонстрації іншим громадам, що розв’язання місцевих проблем може бути здійснено за рахунок зовнішніх (небюджетних) ресурсів. З іншого боку ініціатива «Енергоефективне село» стала майданчиком для демонстрації сучасних технологій підвищення енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії у малих населених пунктах.

В рамках першої фази проекту «Енергоефективне село» у с. Веселе проведено ліцензованого енергоаудиту об’єктів соціальної сфери населеного пункту, а, також, організація навчального курсу з енергоаудиту для активних представників сільської громади Веселого. Дані дії стали можливим, завдяки залученому гранту волонтерами Корпусу Миру США - за програмою “Small project assistance” (SPA) Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). Це стало першим кроком для залучення міжнародних ресурсів для реалізації ініціативи. Проте, важливим є використання принципу «від малого проекту до великого», - не можливо громаді отримати відразу великий грант, не отримавши перед цим низку малих внесків.

Отже, використовуючи ресурси міжнародних фондів, в рамках проекту здійснено реконструкцію системи освітлення центральних вулиць населеного пункту із заміни традиційного освітлення на енергозберігаючі LED-ліхтарі, встановлення геліомодулей, конструкція яких розроблена місцевими вченими. Освітлено за новою технологією 5 км вулиць (100% населеного пункту). Також, проведено утеплення фасадів будівель соціальної сфери із повною заміною вікон на сучасні енергозберігаючі склопакети. Проведено реконструкцію систему опалення сільського клубу та бібліотеки із створення двохконтурної мережі, а, також, встановлено сучасний твердопаливний котел. «Технічною прикрасою» моделі енергоефективного села є сучасна модульна котельня із двома потужними пілетними котлами, яка збудована за німецькою технологією, та живить тепловою енергією школу та сільську раду.

Крім того, в рамках реалізації проекту розпочато встановлення теплового насосу німецькою компанією VAILANT GROUP за участі інжинірингової компанії «Золотий переріз», для теплопостачання та гарячого водозабезпечення амбулаторії сімейного лікаря. Попередньо, проведено повну заміну системи опалення, санацію фасаду із його повною реконструкцією та утепленням.

На даний момент, завершено проектні роботи із будівництва місцевої сонячної електростанції, потужність 1,8 МВт. Найголовніше, що знайдено інвестора для будівництва цього об’єкту зеленої енергетики. І це буде найбільший об’єкт альтернативної енергетики в Харківській області. Отже, «Енергоефективне село» - це зелений проект, який пройшов шлях від малої теплоенергетики до електрогенерації у промислових масштабах.

Навчи інших стати енергоефективними

Енергокооператив, який створено за сприяння Інституту сталого розвитку на Харківщині, який складається, всього, із 3-х домогосподарств, має споживання (1000-1200 кВт*год/місяць), а сонячна електростанція, що вони збудували на власних дахах, виробляє 3000-3300 кВт*год/місяць електричної енергії. Щомісяця, кооператив заробляє від 9 до 10 тис. грн. Враховуючи, що будівництво (із документацією) обійшлося у 13 тис. USD, то проект окупиться за 2,7 роки, безкоштовно забезпечуючи електричною енергією домогосподарства та надаючи додатковий прибуток. «Сьогодні, для продвинутого селянина, енергетичний кооператив більш рентабельний, ніж участь у кооперативі із утримання корів та збирання молока», - жартує один із членів харківського енергокооперативу.

Отже, у сільських громадах, особливо, віддалених сіл, де існують проблеми із постійним енергопостачанням, енергетичні кооперативи, що використовують ресурси розсіяної та прямої сонячної радіації (сонячне світло), можуть стати новим джерелом отримання прибутку сільськими громадами.

Окремо, слід зауважити на використанні ресурсів біомаси у енергетичних кооперативах для виробництва теплової та електричної енергії. Потенціал таких проектів – вражає своїм об’ємом. Так, за результатами дослідження енергетичного потенціалу біомаси Харківської області, проведеного Інститутом сталого розвитку та Німецьким центром дослідження біомаси DBFZ, сумарний електроенергетичний потенціал біомаси Харківщини дорівнює 2,4 ГВт*год – рівно стільки, скільки генерує Зміївська ТЕС ПАО «Центренерго» (входить в 5-ку найбільших ТЕС України). А сумарний теплоенергетичний потенціал біомаси області становить 2,9 ГВт*год, що у 6 раз перевищує потужність Харківської ТЕЦ-5 (0,5 ГВт*год), що забезпечує теплоносієм 1,7 млн. мешканців міста Харків.

Тому, створення об’єктів енергогенерації на базі колективних сільгосппідприємств або об’єднання малих та середніх сільгосптоваровиробників у енергетичні кооперативи можуть зробити значний крок у забезпеченні місцевої енергонезалежності. Слід зазначити, що Проекти із спалювання сухих відходів сільського господарства та отримання теплової й електричної енергії потребують інвестицій від 10 до 39 тис. євро на 1 т використовуваних відходів на добу (залежно від технології та обладнання). Вологі відходи технологічно доцільно зброджувати в реакторах з отриманням біогазу і подальшим виробництвом енергії. Проекти з анаеробного зброджування передбачають витрати від 5 до 23 тис. євро на 1 т використовуваних відходів на добу, термін їх окупності — 6-14 років. Проте він значно скоротиться за умов отримання "зеленого" тарифу і становитиме 4-8 років. А якщо мова йде щодо встановлення котельні із спалювання біомаси та продаж енергоносія, то такий проект окупиться за 2-2,5 опалювальних періоди, а лінія із виробництва паливних брикетів – за 3-3,5 роки. Тому, доцільним є кооперація у невеликі проекти із виробництва та збуту енергоносія, поступово, переходячи на когенераційні установки, що займе шлях у 3+6 років, проте забезпечить повну енергонезалежність сільської громади.

Тут доцільним є розробка спеціальних кредитних пакетів для подібних проектів для сільськогосподарських енергетичних кооперативів від банківських установ. Наведені вище розрахунки враховують реальні українські кредитні ставки, а якщо залучати «дешеві» європейські гроші, то проекти із виробництва теплоносія та когенерації електричної енергії вийдуть на самоокупність за 3-4 роки.

А як це працює в реалії? Яскравий кейс. В Сахновщинському районі Харківської області, Інститутом сталого розвитку створено енергетичний кооператив, який виробляє біопаливо для власних потреб. Кооператив створено у час чергового підняття роздрібної вартості дизельного палива, майже, удвічі. Тоді, Інститутом було запропоновано експеримент: 12 сільськогосподарських підприємств малого та середнього бізнесу із власного земельного банку виокремлюють ділянки, площа яких пропорційна до власних потреб у біопаливі, які засіваються ріпаком. Було виграно грант від агенції промислового розвитку ООН (UNIDO) для придбання обладнання із виробництва біопалива, а як власний внесок підприємства збудували ангар для виробництва та складування біопалива. У вигляді соціальної складової проекту – додатково цим паливом заправляються швидка допомога та шкільний автобус, а частина надлишкового прибутку, що виник від зменшення собівартості аграрної продукції направляється у створений ендаумент (фонд розвитку) громади.

Ця кооперація дозволила на 33,5% знизити собівартість агропродукції, що виробляють підприємці, ще й несе значну соціальну складову – зняття із громади фінансового навантаження на обслуговування автомобіля «швидкої допомоги» та шкільного автобусу.

Отже, звичайно, питання енергоефективності та енергонезалежності є предметом цільових програм Уряду. Проте, в першу чергу, енергоефективні ініціативи, що сприяють забезпеченню енергетичної незалежності держави, повинні йти від кінцевого енергоспоживача.

Станіслав Ігнатьєв

Виконавчий директор Інституту сталого розвитку

Засновник Харківського енергетичного кластеру