Казахстан запрошує український бізнес до участі в реалізації стратегічної мети

Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу.

Історично склалося, що Республіка Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють одна одну. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.

Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у Центрально-азійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною - ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.

Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, потрібно особливо підкреслити, що у нас добрі перспективи для співпраці.

По-перше, сформована солідна правова база - більше 100 угод і договорів - практично по всьому спектру міждержавних відносин.

По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ та інших шанованих систем торговельних відносин.

По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Олексійовича Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішевич Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.

Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.

По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.

У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.

Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол. США.

У цих умовах теж є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень.

Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості - металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.

Загальна вартість інвестиційного портфеля за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як з держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.

Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:

- У податковій сфері: - звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;

- Державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;

- Немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;

- Гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).

Важливо і те, що в Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre - працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.

У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нұрлы Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти - будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.

У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.

У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.

У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї Програми до 2020 року складе 10 млрд. доларів США.

Сьогодні Казахстан демонструє готовність співпрацювати з українськими партнерами за всіма трьома програмами.

Згідно з рейтингом Doing Business Казахстан займає 42-е місце за комфортністю ведення бізнесу для МСБ, 25-е місце - по захисту інвесторів. На території країни працюють 10 вільних економічних зон.

Найголовніша проблема двостороннього співробітництва - нинішня ситуативна неможливість поставок української продукції в Казахстан. З липня 2015 року Росія припинила транзит товарів з України в Казахстан, а з липня 2016 року - також і в Киргизстан.

Оскільки наші країни не можуть зараз торгувати безпосередньо, проект транзиту товарів з Європи в Азію і навпаки, в обхід Росії, по Транскаспійському міжнародному транспортному коридору «Нового шовкового шляху», буде найбільш ефективним. Казахстан увійшов у цей проект своїм капіталом у Грузії та Азербайджані.

Директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин   Микола Степаненко