Українсько-казахстанське торгово-економічне співробітництво

Українсько–казахстанське співробітництво крізь призму міжнародної торгово-промислової конференції

1–2 грудня 2016 року я мав честь бути запрошеним в якості спікера для участі в Другій міжнародній торгово-промисловій конференції «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України і партнерів», організатором якої виступила Торгово-промислова палата України за підтримки Кабінету Міністрів України.

Учасниками конференції стали: український та іноземний бізнес, торгово-промислові палати країн ЄС, Канади, СНД, ГУАМ, органи державної влади України та країн світу, провідні експерти в сфері фінансової, інвестиційної діяльності.

У рамках конференції на панельних дискусіях і круглих столах відбулося обговорення дії угод України про зони вільної торгівлі, а також стану змін в економічній, митно-фіскальній, промисловій та інвестиційній сферах, питань інформаційної підтримки експорту, розвитку індустріальних парків і впровадження механізму державно-приватного партнерства.

На конференції проведена гала-сесія на тему: «Діалог Уряду В.Гройсмана з бізнесом: що зробили та що мають зробити?» за участі Прем’єр-міністра України, інших представників Уряду, Верховної Ради.

За два дні роботи заходу своїм досвідом і баченням взаємодії в рамках зон вільної торгівлі поділилися понад 90 спікерів із 15-ти країн світу. Особливо приємно, що до роботи конференції, вступивши в активний діалог із бізнесом, долучилась велика команда урядовців.

Учасники обговорили питання, вирішення яких вдалося реалізувати відповідно до плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік в економічній, інвестиційній сферах, та в сфері промислової політики. Проблематика відображає той позитивний тренд, який розпочав формуватися в поточному році в Україні, а саме - активізація і розвиток дієвої співпраці Уряду України з українськими діловими колами.

Хочу нагадати, що відправною точкою для налагодження діалогу в формі «бізнес-влада» стало ухвалення Урядом України у травні 2016 року прагматичної Програми дій Уряду на 2016 рік, економічні пріоритети якої були оприлюднені Прем'єр-міністром України 27 травня 2016 року під час зустрічі з українським бізнесом, яка була ініційована Торгово-промисловою палатою України.

Друга міжнародна торгово-промислова конференція - надала можливість почути реальні кейси з розв'язання задач від топ-менеджерів таких міжнародних і українських компаній, як Укрсиббанк, Укрексімбанк, ЄБРР, страхова компанія «Уніка», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, компанії «Айсберг», «Укр-Волнат» і «Стевіясан», холдингова компанія «Петрус» та інші.

Мій виступ як спікера був присвячений українсько-казахстанському торгово-економічному співробітництву, в якому зазначено, що Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють один одного. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.

Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у центральноазійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною - ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.

Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, мною було особливо підкреслено, що в нас склалися хороші перспективи для співпраці.

По-перше, сформована солідна правова база - більше 100 угод і договорів - практично по всьому спектру міждержавних відносин.

По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ і інших шанованих систем торговельних відносин.

По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.

Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.

По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.

У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.

Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол.

Навіть у цих умовах є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень. Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості - металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан, зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.

Загальна вартість інвестиційного портфелю за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як із держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.

Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:

- у податковій сфері: - звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;

- державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;

- немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;

- гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).

У Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre - працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.

У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нұрли Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти - будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.

У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.

У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.

У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї програми до 2020 року складе 10 млрд. дол. США.

Мною було відзначено, що за всіма цими трьома програмами Казахстан готовий співпрацювати з українськими партнерами.

Я впевнений, що проведення міжнародної торгово-промислової конференції, спрямованої на розвиток економічного співробітництва, незабаром принесе відчутні плоди на благо наших країн і народів.