З чого почати реформу фармринку. Конференція в КНУ ім.Т.Шевченка 03.11.2016

Ми можемо жити набагато краще! Як допомогти ВІЛ-інфікованим

Вчора (03.11.2016) брав у участь у конференції з медичного права, що відбулася в КНУ ім. Т.Шевченка (http://www.univ.kiev.ua/news/8143). 
Я виступив із доповіддю про наболіле - передусім хибні економічні рішення, через які ми не живемо, а виживаємо. Хоча 90%учасників (еліта країни) вели мову про загальноправові проблеми 3-4 порядків! 
Моя доповідь була присвячена необхідності запровадження примусового ліцензування для забезпечення українців дешевими АРВ-препаратами. 
Примусове ліцензування - це коли уряд надає дозвіл вітчизняному підприємству виробляти медпрепарат, який охороняється патентом, таким чином радикально знижується ціна, бо з гри вибуває монополіст. 
1) 
МЕГА-проблеми охорони здоров’я
поширення ВІЛ/СНІДу: Україна на 9 місці у світі за поширеністю цього захворювання (понад 1 % українців є інфікованими), а за 6 місяців 2016 р. зареєстровано 7612 нових заражень
Недоступність АРВ (COMBIVIR Франція24310,34 грн; ВИРОКОМБ Індія 3723,72 грн). Складність повноцінної АРВ-терапії
Основні причини незадоволення охороною здоров‘я: -високі ціни медикаментів; -недостатність фахівців; -недоступність сучасної діагностики; -погана організація прийому пацієнтів; -корупція
Демографічна яма: в Швейцарії не доживають до 60 лише 8% чоловіків, у нас – 40%; закрито близько половини ЗОЗ за останні 25 років
З ЦЬОГО СЛІДУЄ ЩО ТРЕБА НЕВІДКЛАДНО БИТИ ТРИВОГУ! АЛЕ УРЯД ПЕРЕЙМАЄТЬСЯ ОДНИМ ПИТАННЯМ - ПАЛІАТИВНОЮ ДОПОМОГОЮ, ЩОБ ГУМАННО ВИЗДИХАЛИ. 
2) 
Реформатори досягнули свого. Тепер: Україна – для імпортерів (констатація сьогодення). Таке враження, що вони поспішають якнайшвидше віддати задарма державний економічний суверенітет. Навіщо було підписувати Угоду про закупівлю СОТ?! Чи ми вже масово іноземні ринки держзамовлень освоїли?!
1) Загравання з імпортерами ліків: -мінімум документів при реєстрації; - семиденний строк розгляду реєстраційної справи; -не платиться реєстраційний збір, ПДВ щодо препаратів, куплених міжнародними організаціями, також відсутні вимоги щодо маркування
2) Негативне середовище (дискримінація) вітчизняних суб'єктів господарювання: -дорогі й короткі кредити; -високі тарифи та податки; -відсутність державної підтримки; -імпортозалежність; - абсурдні бюрократичні обмеження підприємництва (невигідно отримувати ліцензії на наркотики, виготовлення препаратів за рецептами лікарів, внаслідок чого страждає пацієнт); -значний потенціал зростання (незавантажені потужності виробництва)
3) Ігнорування переходу світового господарства у 6 техноуклад (реіндустріалізація), ядром якого є нано- та біотехнології.
4) Високоінтелектуальне рабство. Поясню: охорона інтелектуальної власності, яку ми не виробляємо, є вигідною продавцю-патентовласнику (монополісту). Щоб утридорога продавати нам свої псевдоновинки і забороняти нам же відродити власну промисловість.
Водночас, документи СОТ, суттєво обмеживши суверенітет України, все ж залишили галявину для маневру. І одним із таких механізмів є примусове ліцензування, що успішно застосоване в таких країнах, як: Бразилія, Індія, Мозамбік, Зімбабве, Малайзія, Замбія, Індонезія, Таїланд, Еквадор, Руанда, США, що забезпечило їх незалежність від міжнародних поставок і зниження цін
Отже, як здешевити препарати: воля держави + правова основа. Ця основа хоча й рабська по суті (не в повній мірі закріплені можливості, надані міжнародними договорами), але Є! і прийнята вона була в часи ЄВРОМАЙДАНУ (грудень 2013).
ПЕРЕВАГИ ПРИМУСОВОГО ЛІЦЕНЗУВАННЯ:
1) не підпадає під міжнародні обмеження (хоча буде шалена протидія ухваленню з боку імпортерів і їх лобістів в органах влади);
2) середньострокова мета – повноцінне імпортозаміщення життєвоважливих субстанцій для  забезпечення внутрішніх потреб, стратегічна – експорт;
3) доступність препаратів, зниження цін у десятки разів;
4) створення нових робочих місць, сплата податків в Україні та реінвестування прибутків в Україні;
5) економія бюджету;
6) розвиток науково-технологічного потенціалу (додаткова інвестиційна привабливість);
7) держава у будь-який час може розраховувати на доступ до необхідної кількості препаратів (зниження ризиків).
До речі, в Індії у 2012 році після запровадження примусового ліцензування ціна на інноваційний онко-препарат зменшилася на 97%!
Стратегія імпортозаміщення передбачає:             
1) прискорення виведення на ринок генериків, спрощення їх реєстрації
2) регулювання імпорту препаратів на основі взаємності. Тобто, спрощуємо імпорт тільки у разі спрощення умов для експорту щодо України
3) використання протекціоністських механізмів Угоди про державні закупівлі СОТ (преференції учасникам, локалізованим в Україні) І Угоди ТРІПС;
4) відмова від закупівель за участі міжнародних організацій. Бо це практика країн-дауншифтерів
5) правила взаємозамінності препаратів (пріоритетність відпуску вітчизняних)
6) включити в стратегію 2020 механізм примусового ліцензування як один із пріоритетних

7) заохочення локалізації в Україні іноземних виробників, з акцентом на національному виробництві