Протекціонізм або вільний ринок?! Кидаємо виклик стереотипам і говоримо, вибачте, про економічні пріоритети, які не є європейськими. Хіба таке буває?))
Без цього, любі друзі, діла не буде((. Хочеш зробити добре - зроби сам!
Я, як соціал-демократ, відстоюю принцип розумного протекціонізму в економіці. Бо вибір стоїть так: або дешевий імпорт звідусіль - або високі зарплати, щедрі соціальні програми і значні податкові надходження до бюджету. Не піднявши українського виробництва, не покінчивши з ненависним статусом сировинного придатка, нам не жити. А щоб підняти свій реальний сектор, необхідний період розумного протекціонізму, що урівняє умови виробництва в Україні і за кордоном (у відставанні України від конкурентів ніхто, думаю, не сумнівається).
Шановні читачі, зрозумійте, що відкритість економіки змушує українського працівника конкурувати вже навіть не з китайцями, а з наддешевими працівниками Таїланду і В'єтнаму, які цілий рік у шортах працюють і не отримують субсидії)). Крім цього, доводиться конкурувати з європейськими, японськими і американськими інженерами і конструкторами, промисловцями та аграріями, які мають і держсубсидії, і кредити під 3 %, і пільги з податку на прибуток. При тому, що, на відміну від США, нашою економікою керують такі таланти, як ..., яких похвалою відзначають наші партнери за економічне удушення країни.
Багато говорять про кратне підвищення з/п. Але тут важливо зробити застереження: висока заробітна плата потрібна, але лише при політиці розумного протекціонізму. Простий народ повинен усвідомити: якщо він хоче не тільки хороших зарплат, але і соціального пакету, і фінансування охорони здоров'я, освіти, пенсій, оборони - він повинен прийняти протекціонізм і жити на своєму. Або нормальні доходи - або імпортні ганчірки за смішні ціни. Іноді потрібно бути не тільки споживачем.
Патріотизм без протекціонізму - струс повітря, будинок на піску. Активна промислова політика, продуктивна емісія - єдиний шлях до порятунку.
Що зазвичай заперечують неоліберальні прихильники «вільної економіки»? Наприклад, те, що світовий ринок набагато ширше, ніж національний, що не можна йти на протекціонізм. Що один ринок ЄС - це сотні ринків України. Йолопи, а що ви будете продавати на світовому ринку, крім сировини і напівфабрикатів, якщо у вас не розвинеться своя промисловість? А щоб вона розвинулася, потрібен період протекціонізму. Як було у випадку з Південною Кореєю. На торгівлі сировиною, напівфабрикатами Україна вижити не зможе, вона, вибачте, здохне. А видні ліберали зроблять усе, щоб Україна відмовилася від власної валюти як кончені держави-лузери і сиділа й чекала у моря погоди, вибачте, іноземних інвесторів. Але спікери забувають уточнити, що таких чекаючих багато...
Нам кажуть, що вільний доступ на ринок України імпорту змусить виробників знижувати витрати і не задирати ціни. Бовдури, потоки іноземних товарів знищують вітчизняний реальний сектор. Бо він при нинішній дорожнечі кредитів і безглуздій податковій системі може конкурувати з іноземцями з таким же успіхом, як А.Геращенко битися з Д.Уайлдером.
Зверніть увагу: подібних дискусій у нас вкрай мало. Талановиті люди сіють в уми помилкові ідеї, виховуючи покоління антидержавників, які не відають, що творять.
Далі буде...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.