За даними опитування громадської думки, дев’ять з десяти українців не довіряють фіскальній службі. Чому склалася така ситуація, показує скандал навколо «фіктивного підприємництва» ПП «Ан Транс».
Спочатку все виглядало як маленька перемога податкової міліції. Спіймали такого собі «зіц-голову Фунта», одесита Олега Самоляка, який за жалюгідні 100 баксів дозволив «невстановленій особі» зареєструвати на своє ім'я приватне підприємство «Ан Транс».
Цей Самоляк підписав з прокурором угоду про визнання винуватості у фіктивному підприємництві. йому присудили штраф у сумі 8500 грн., який він навіть не платив, бо від кримінальної відповідальності його звільнили за амністією.
Тут би і розібратися слідчим податкової міліції, навіщо приховуються справжні власники фірми. Пошукали б «невстановлену особу», того Остапа Бендера, який найняв Самоляка. Прийшли б з ревізією до офісу викритої контори «Роги та копита». Зрештою, хоч подали б позов до суду щодо ліквідації ПП «Ан Транс», бо поки воно існує, хтось може і кредит на нього взяти, і ще багато які махінації втнути.
Однак податківці не стали проводити повне та всебічне слідство по справі ПП «Ан Транс». Це ж потребує часу і зусиль. Набагато легше пробити по базі даних, хто звітувався про господарські операції з цією фірмою, та виписати штрафи всім без розбору.
Скандал почався, коли фіскальна служба оштрафувала на мільйони гривень добросовісних контрагентів ПП «Ан Транс», відомі міжнародні та українські фірми: «Гленкор Грейн Україна» – більш ніж на 19,3 млн грн, «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» – 7,2 млн грн., «Корн Трейд» – 215 тис грн., «Зерноком Херсон Агро» – 84 тис грн.
Уявимо себе на місці зернотрейдерів. Ви ведете чесний бізнес, скупаєте у багатьох фірм зерно. Одна дрібна фірма привезла вам зерно на елеватор, ви купили і забули. А через рік вам несподівано кажуть, що такої фірми нема і нічого ви купити не могли, тільки «мінімізували податки». Ви піднімаєте докази, доводите, що зерно проходило по документах, його бачили численні свідки. А податкова твердить, що нічого такого не могло бути, бо фірма фіктивна. Але деталі діяльності цієї фіктивної фірми чомусь взагалі невідомі, слідство навіть не почухалося їх вивчити.
У романі «Золоте теля» зіц-голова Фунт сідав за грати після кожної ревізії в очолюваних ним конторах. Сучасний «зіц-голова» Самоляк ніякої відповідальності не поніс, тим часом як Державна фіскальна служба (ДФС) за рахунок добросовісних платників намагається наповнити бюджет надуманими штрафами. Таке враження, наче хтось спеціально підсунув серйозним аграрним корпораціям фіктивного контрагента. Або не гребуючи брудними прийомами конкурентної боротьби, або розраховуючи вимагати хабарі.
Посипалися судові позови. Більшість судів податківці програли. Іноді у зовсім анекдотичний спосіб: суди повернули без розгляду та скарги, оскільки фіскальна служба відмовилася платити судовий збір, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування для цього.
Чи зробило керівництво фіскальної служби якісь висновки для себе з цього скандалу? Навряд. Тому що ПП «Ан Транс» і досі нікуди не поділося з єдиного реєстру підприємств та організацій.
Більше того, після всіх програних судів ДФС не міняє правову позицію. Всі угоди з ПП «Ан Транс» досі без будь-яких доказів розглядаються як фіктивні, хоча жодна конкретна господарська операція з жодним контрагентом цього підприємства не визнавалася незаконною вироком Приморського районного суду Одеси про амністію зіц-голові Самоляку.
І йдеться не про якесь свавілля дрібних низових виконавців. Свавілля податкової щодо відомої фірми з французьким та австралійським капіталом «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» санкціонував особисто Голова ДФС Роман Насіров.
Знаючи, що податкова програла суди іншим контрагентам контори Самоляка, сподіваючись заощадити на витратах по судовому збору та оплаті праці адвокатів, керівництво цієї фірми спочатку скаржилося Насірову на пред’явлені його підлеглими претензії, сума яких склала більш ніж 7,2 млн грн. Але Насіров проігнорував численні документи, оформлені належним чином, які засвідчують реальність кожної з угод з ПП «Ан Транс». Без будь-яких підстав відмахнувся від цілого вороху надійних паперів: договорів, податкових і товарно-транспортних накладних, рахунків, платіжних доручень, складських квитанцій на зерно, вантажно-митних декларацій... Не взяв до уваги ані солідну репутацію фірми, ані численні рішення судів на користь «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» у спорах з податковою за останні п’ять років. Просто відмовив у задоволенні скарги.
Тому підприємство, зіткнувшись з нахабною «азарівщиною» – всього через два роки після Революції Гідності! – змушене було наймати адвокатів, платити судовий збір у сумі більш ніж 100 тис грн. та подавати позов до суду на оскаженілих фіскалів. Суд, напевне, буде виграний, як і всі попередні. Але хто компенсує іноземним інвесторам «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» збитки за п’ять років поневірянь?
Українська держава палець об палець не вдарить в такій ситуації, саме тому західні інвестори бояться працювати в Україні. І всередині країни ставлення до фіскалів аналогічне. Не дивно, що з таким нехлюйським підходом, правовим нігілізмом та відсутністю будь-якої поваги до ділової репутації серйозних гравців на ринку України фіскальна служба залишається одним з лідерів антирейтингу недовіри громадян до державних органів.
Ми запропонували прес-службі Державної фіскальної служби України прокоментувати факти і критику, викладені у цій статті. Запит розглядався кілька днів, після чого нам повідомили, що ДФС утримується від коментарів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.