Руки та голови тікають. Але ж і Влада не проти

Населення України постійно зменшується внаслідок демографічних, еміграційних процесів, а останнім часом і через військовий конфлікт. Якщо таке зменшення внаслідок демографічних процесів (зокрема, спад

Існуючий податковий тягар та корупція в органах влади не сприяють виходу з тіні значного відсотка роботодавців. Порівняно з чесними підприємцями, працівники, зайняті в «тіньовому» секторі, отримують значно вищі суми доходів, але майже не сплачують податки в бюджет. Так, держава не доотримує надходження. Окрім того, важливу роль відіграє неефективне та нецільове використання бюджетних коштів. Звідси фінасова неспроможність держави забезпечити соціальні стандарти та негативний вплив на соціально-психологічне відчуття у суспільстві.

Важливо зазначити, що для міграції необхідні не лише бажання людини, але й певні ресурси. Таким чином, виїжджають не злиденні та знедолені, а якраз ті, хто володіє фінансовим та людським капіталом. Це означає, що Україна втрачає найбільш цінне, що може бути у кожній країні: своїх громадян та людський потенціал. Представники владних структур це усвідомлюють і намагаються знаходити інструменти, якими якщо не зупинять вибуття робочої сили за межі країни, то хоча б зможуть на законодавчому фундаменті закріпити рівні права трудових мігрантів і членів їхніх сімей.

05 листопада 2015 року Верховна рада ухвалила Законопроект «Про зовнішню трудову міграцію» від 10.07.2015 р. №2330а (далі – законопроект). Даним нормативним документом встановлені правові норми та організаційні засади щодо переміщення, працевлаштування та соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном, та членів їхніх сімей.

За прогнозами депутатів такий законопроект матиме позитивний вплив на ринок праці. Реалізація акта сприятиме детінізації зайнятості та підвищенню якісної складової робочої сили. Водночас, підвищення рівня соціального та правового захисту українців-мігрантів створить додаткові можливості для працевлаштування незайнятого населення за кордоном. А це, в свою чергу, додатково дозволить знизити навантаження на національному ринку праці. Оскільки в зовнішніх міграційних процесах, передовсім, братимуть участь мешканці західного прикордоння, особи із середнім рівнем освіти, носії робітничих професій, вихідці з сіл та невеликих міст, де знайти роботу особливо важко.

Дійсно, відтік населення в умовах критичного стану економіки держави не завжди погано. Адже, крім послаблення безробіття в країні та збільшення платоспроможного попиту, позитивним наслідком трудової міграції буде зменшення дефіциту платіжного балансу країни внаслідок отримання сім’ями валютних переказів від трудових мігрантів.

Так, з точки зору українця, еміграція має переваги. На фоні погіршення економічної ситуації та зростання соціальної напруги в середини країни, кількість бажаючих виїхати в пошуках кращої долі буде і надалі збільшуватись. Але, з точки зору держави – відбувається втрата людського потенціалу. Поки що влада на це мало зважає, можливо через те, що зараз не відчуває дефіциту цього ресурсу.

Авжеж, всі «плюси» та «мінуси» міграції, особливо в нинішніх військово-кризових умовах, мають місце. Та невже ніхто не задумується, що так зневажливо ставляться до втрати працездатного, економічно-активного населення та людського, науково-освітнього потенціалу лише у випадку, коли немає жодних перспектив для розвитку країни?...