Куди котиться автоцивілка?

За І півріччя 2014 року відбулось найбільше за останні 9 років скорочення обсягу надходжень на страховому ринку – майже на чверть.

Така тенденція продовжує зберігатися, а на рівні з нестабільною ситуацією на сході України, яка напряму впливає на кількість страхових випадків (страхування майна, здоров’я, життя),  бо за них треба розраховуватися українським страховикам, та стрімким знеціненням національної валюти може призвести до руйнівних наслідків на страховому ринку України. І це не може не вплинути на фінансовий стан кожного українця. 

Ще якось намагається триматися на плаву ринок «автоцивілки», але й на ньому не все гладко. Камінь спотикання для  його розвитку намагалися віднайти в ГО «Публічний аудит», адже йдеться про 5-мільйонний ринок застрахованих осіб.

У сегменті обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, як і на страховому ринку в цілому, протягом І півріччя 2014 року спостерігався спад валових страхових премій (надходжень), але не такий суттєвий, як на ринку в цілому, – 5,7 %.

Чисті страхові виплати з автострахування (КАСКО, ОСЦВА, «Зелена картка») підвищилися на 7,1 %.

За І півріччя 2014 р. на 412,4 тис. одиниць (або на 9,3%) зменшилася кількість укладених договорів ОСЦВА – до 4 мільйонів договорів.

Обсяг валових страхових виплат при ОСЦВА становив 493,7 млн грн, що на 3,8 % більше, ніж за аналогічний період 2013 року.

Тобто, протягом І півріччя 2014 р. страхові компанії отримували на 5,7 % менше коштів, а сплачували на 7,1 % більше, ніж у 2013 р.

Із січня по серпень 2014 р. було врегульовано понад 70 тис. страхових випадків та сплачено 637,7 млн грн.

Якщо порівняти співвідношення надходжень (страхових премій) та виплат, маємо помітну диспропорцію. Так, одна група страхових компаній, з показником виплат вище середнього («ІНГО Україна», «УСГ», «КРЕДО», «Перша», АТ «СК “АХА Страхування”», «ПЗУ Україна», «Альфа Страхування», «УНІКА», «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ін.), отримавши 439,8 млн грн (46,5%) надходжень, здійснила 237,8 млн грн (58,5%) усіх виплат. А друга група, з показником виплат нижче середнього («Арсенал Страхування», «ПРОВІДНА», «Гарантія», «Європейський страховий альянс», ПАТ «ХМСК», «УОСК», «ДОМІНАНТА», «УПСК», «Країна», «Оранта» та ін.), отримавши 504,3 млн грн (53,5%) надходжень, здійснила 168,5 млн грн (41,5%) усіх виплат. Виходить дивна закономірність, за якою українці сплачують кошти страховим компаніям, які менше виплачують. Проте на ринку «автоцивілки» встановлені інші правила гри. 

Приміром, правила обов’язкового страхування власників транспортних засобів встановлені таким чином, що покупця поліса не цікавить якість надання страхових послуг та рівень виплат, оскільки не він є їх одержувачем. Користуючись цим, деякі страхові компанії здійснюють продаж (як правило, за ціною вдвічі нижче ринкової) так званих «полісів від ДАІшників», за якими отримати виплату постраждалій особі буде не можливо. Такий поліс забезпечує страхування ризику «бути оштрафованим працівниками ДАІ», а не ризику нанесення шкоди третім особам. 

Хто встановлює правила гри?

Учасник № 1 – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг)

Комісія виступає регулятором діяльності страхових компаній і мала б основну увагу приділяти глобальним проблемам ринку страхування, проведенню ретельного аналізу їх причин та принциповому вирішенню. Натомість же вона концентрується на наглядових і каральних функціях й оцінює свою ефективність за зовсім іншими критеріями. 

Чи не тому станом на кінець І півріччя 2014 року неврегульованими залишились аж  40 405 вимог потерпілих, а за 9 місяців 2014 року очікуваний обсяг невиплат потерпілим водіям (за даними операторів страхового ринку) становив понад 220,0 млн грн? 

Середній термін врегулювання заяв (з дати отримання страховиком вимоги про відшкодування завданих збитків до дати фактичної виплати відшкодування) за шість місяців 2014 р. становив 125 днів (за аналогічний період 2013 року – 95 днів) замість 90 днів, встановлених Законом. «Тільки 36,4% заяв про страхове відшкодування були врегульовані у відведені терміни», – вказує Генеральний директор МТСБУ Наталія Гудима.  

За інформацією Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України від 06.06.2014, правоохоронцями було затримано двох співробітників Нацкомфінпослуг за вимагання та отримання від представника однієї компаній $ 15 тис. за складення акту планової виїзної перевірки з зазначенням мінімальних порушень.

Отож, чисельні планові та позапланові перевірки майже не мають економічного ефекту для держави та споживачів, а лише створюють корупційні ризики взаємовідносин між представниками  Нацкомфінпослуг  та страховиками, а низька результативність таких перевірок викликає великий сумнів щодо їх об’єктивності й доцільності.

До речі, навіть фактична сума надходжень до бюджету від Нацкомфінпослуг у 2013 році була в 5 разів менша, ніж витрати на його утримання – 5 млн до 27 млн грн.

Учасник № 2 – Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ)

Бюро утворене як єдине об’єднання страховиків. Для того щоб захистити інтереси страхувальників, воно формує гарантійні фонди. 

Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однією з умов вступу до МТСБУ є внесення базового гарантійного внеску до фонду  захисту потерпілих у розмірі € 500 тис. Такий внесок вноситься в гривні та поповнюється тоді, коли залишок є меншим за суму € 500 тис. Тобто, після кожного подорожчання євро страхова компанія повинна поповнити фонд захисту потерпілих на суму курсової різниці. Проте днями керівництво МТСБУ вирішило розраховувати гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих у розмірі € 500 тис. та гарантійний внесок до фонду страхових гарантій у розмірі € 1 млн за курсом 2012 р., а не за поточним. Якщо на 5 листопада 2012 р. внесок у розмірі € 500 тис. становив  5,135 млн грн, то на 5 листопада 2014 р. через девальвацію він виріс до 8,445 млн грн, тобто страховики мали б сплатити додаткових 3 млн грн.

Завдяки такому рішенню, звісно, вдалося вберегти від краху низку страхових компаній. Тим паче, що протягом 2014 року вже відбулося найбільше в історії існування бюро скорочення його членів: 16 страхових компаній припинило надання послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ще 2 вийшли добровільно. Для порівняння, за останні 9 років максимальне скорочення складу МТСБУ було зафіксовано у 2013 р. – тоді членства позбивали шістьох гравців ринку. У будь-якому випадку, наслідком такого стрімкого скорочення в цьому році можуть бути системні невиплати за вже реалізованими полісами з боку страхових компаній. Наразі, за останніми даними МТСБУ, до його складу входять 63 страхові компанії.

Оприлюднені результати аудиту, проведеного у МТСБУ компанією Deloitte, свідчать про те, що хоча організаційна структура бюро й передбачає кілька ступенів незалежного контролю, але працюють вони не ефективно. Так, протягом 2012–2014 рр. екс-керівництвом було завдано збитків страховикам більш ніж на 300 млн грн. Приміром, 260,5 млн грн. були розміщені без урахування безпечності, прибутковості та ліквідності у «Брокбізнесбанку», який із червня цього року перебуває в стані ліквідації. По 500 тис. грн бюро обійшлися ремонт кабінету колишнього Гендиректора та оренда автомобілів для керівництва тощо.

Фактичний залишок фондів у 2013 р. становив 501,4 млн грн, у тому числі – фонду захисту потерпілих 416,7 млн грн. та фонду страхових гарантій 84,7 млн грн.

У бюро створено складний та непрозорий механізм управління, де, крім страховиків, присутні ще й народні депутати та Голова Нацкомфінпослуг, – це створює передумови для зловживань із коштами фондів. До того ж, через такий неефективний механізм управління, в разі необхідності, бюро не зможе ефективно, оперативно та безпечно розпоряджатись коштами за цільовим призначенням.

Як застрахуватися від проблем?

Скорочення надходжень, знецінення національної валюти, нестабільна ситуацією на сході України, неефективні дії Нацкомфінпослуг, зловживання з коштами фондів, демпінг цін, складний та непрозорий механізм управління МТСБУ та його фондами свідчать про високий ризик руйнування ринку «автоцивілки», наслідком чого є невиконання фінансових зобов’язань перед п’ятьма мільйонами застрахованих осіб. Аби цього не сталося, важливо на законодавчому рівні заборонити будь-яке втручання органів державної влади та народних депутатів України у діяльність МТСБУ.  Є великі сумніви в необхідності подальшого існування Нацкомфінпослуг (у теперішньому форматі). Та й самому бюро не завадить переглянути свої принципи й механізми управління  (зокрема, доцільність існування Координаційної ради, її складу та повноважень).

Також, задля підвищення прозорості управління централізованими страховими резервними фондами, МТСБУ було б варто щомісячно оприлюднювати інформацію про стан фондів, кількість зареєстрованих та врегульованих звернень до бюро, залишок невиплачених відшкодувань та результати оцінки страховиків із кількісними показниками (кількість скарг, кількість порушень термінів врегулювання, рівень виплат тощо).

Врешті, для підвищення якості надання страхових послуг слід запровадити систему прямого врегулювання (за досвідом Франції, Бельгії та Італії), яка дозволить власникам поліса звертатися за виплатою у власну страхову компанію. Це зробить непривабливими дешеві та ненадійні страхові поліси.