Шоу "Майданс". За лаштунками

Свій журналістський шлях я починав з танцювального шоу "Майданс". Відтоді зрозумів, що всі шоу схожі між собою. І учасники для творців телепроектів – лише засіб заробити грошей.

Пригадую часи, коли проходив практику на телеканалі Інтер у танцювальному шоу «Майданс». Я мав брати інтерв’ю у хореографів та ведучих проекту. Якраз тривав перший ефір. Того дня танцювали учасники з міста Хмельницького на чолі з хореографом Сергієм Костецьким. Пам’ятаю, як сьогодні. Підходжу до Костецького після завершення ефіру. Хмельницький тоді програв Харкову. Хореограф засмучений та трохи знервований. Я запитую в нього: «Як вам проект?». Сергій тоді на мене так глянув і відверто сказав. «Стільки грошей вкладено, а обід затримали (500 голодних учасників, серед яких 90% – діти та підлітки чекали на обід три години – авт.) Ми ж від самого ранку на ногах, нічого не їли. Крім того, обіцяли окремий поїзд від Хмельницького, а ми їхали разом із іншими пасажирами». Тоді я зрозумів, що насправді, продюсерів зовсім не цікавлять учасники. Кожен проект ці товстосуми розглядають виключно з точки зору окупності. А учасники для них – масовка, без перебільшення… Шкода, панове. Шоу «Майданс» жило нетривалий час – але три сезони протрималося. Останній, торішній сезон минув за гучної реклами. «Це увійде в історію» – писалося на білбордах та на станціях метро. Та де там! «Майданс» скінчився, заразом скінчилися і спогади – як добрі, так і погані. Хоча не заперечую – шоу варте перегляду. Проте коли бачиш усе зсередини, швидко в цьому розчаровуєшся. Напевне, те саме і у житті. Коли б знав, як треба жити – певно, і не цікавим було б життя. Однак хтозна…