Партія «УДАР» стала основоположником українського ноу-хау – кредит на участь у виборах.
Майже рік тому проводилися парламентські вибори, а партія Кличка й
досі не розрахувалася за роботу з працівниками виборчих штабів у
регіонах, які, фактично, надали можливість чемпіону прилучити себе до
законотворчого процесу та давити доленосну кнопку.
Якби не бажання Кличка приймати участь у виборчій кампанії в 2015
році, то не дочекалися б «ударівські» регіональні агітатори своїх
кровних.
На зібранні партійного керівництва «УДАРу» було вирішено
перекласти цей фінансовий тягар, що стосується лише Херсонської області,
на депутатів-підприємців Путілова та Негоя, які мають у відповідному
регіоні чимале «господарство». «Ударівськи» лідери по-братськи
розподілили Херсонщину на дві частини між зазначеними обома заможними
обранцями. Від кожного по можливостям.
По 500 тисяч гривень
необхідно Путілову з Негоєм витягнути з обороту власного бізнесу на
партійні потреби. Тут вже нікуди не дінешся – політика. До того ще й
стрімке бажання лідера спробувати себе у виборчому бою на посаду
Президента України.
Обрані президією «УДАРу» для вирішення фінансових
труднощів нардепи, несуть особисту відповідальність за виплату грошей
херсонським агітатором, оскільки, найближчим часом, їх знову покличе
партія.
Навіщо Кличку, на рівному місці, накопичувати кількість
противників «УДАРу». Адже їхня праця ще знадобиться під час
президентських перегонах. Питання лише в тому, чому тільки Путілов і
Негоя мають витрачати власні кошти на погашення цього партійного боргу,
який повертається лише з причин зазіхань Кличка на президентське крісло?
Чому б Кличку не висмикнути часточку з власних німецьких активів?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.