Робимо Гарвард в Україні
Існує думка, що за радянських часів освіта
стояла на дуже високому рівні. Може, для декого навіть на найвищому в усьому
світі. Ми не освітні експерти, але здоровий глузд підказує: якщо в певних сферах
на кшталт природничих дисциплін СРСР міг конкурувати із Заходом, з гуманітарною
освітою була катастрофа. Та й там, де конкуренція мала місце, студенти не брали
від навчання стільки, скільки могли, проводячи по півсеместра на помідорах. А
після 1991-го і той потенціал, який був, почав розпорошуватися і просто
зникати.
Радянські недоліки, стресові дев’яності, бідність,
сумнівне втілення не завжди раціональних реформ – через усе це ми об’єктивно відстаємо
від світових лідерів в освіті. Українських випускників можуть і досі
цінувати на Заході – але це факт успіху окремих талантів, а не всієї системи
освіти: чомусь європейці з американцями не поспішають їхати до нас по дипломи.
Фото на згадку: ті, хто модернізує нашу освіту
І це в той час, коли в інформаційному суспільстві знання стали капіталом. Не дарма останній форум у Давосі був поміж іншого присвячений і питанню, як зробити якісну освіту доступною, а доступну – якісною. Та й завжди освіта була чинником успіху конкретної людини, звичайно, насамперед на Заході, але й в Україні з її кумівством-непотизмом добра освіта – не порожній звук. І разом із тим усім нам ясно: йдеться не про те, щоб «догнать і перегнать», – з нашою освітою треба щось робити, поки взагалі не запізно.
Уже 10 років українську освіту на європейський рівень просуває проект «Темпус». Шкода, що ми так мало знаємо, а більшість, мабуть, і не чула про тих, хто реально робить щось для наших університетів. А тим часом ця програма з 1993 по 2012 рр. реалізувала понад 300 різноманітних проектів за участі близько 130 українських вишів.
Бюджет 20 років реалізації програми в Україні склав близько 85 млн. євро. Лише протягом п’яти останніх конкурсів четвертого етапу програми 61 проект отримав фінансування від Європейського Союзу. Так чи інакше, 40% українських університетів узяли участь у програмі.
Кілька днів тому в київському готелі «Русь» відбулася міжнародна конференція «Темпус-Україна @20» – святкова і підсумкова для перших двох десятиліть діяльності програми, початкова – для наступних її етапів. Підбивали підсумки й планували майбутні дії близько 200 представників вишів, наукових установ, української влади, академічної спільноти, ЄС та окремих країн-партнерів.
Відзнаки для найкращих проектів програми "Темпус"
Крім того, під час конференції відбулася церемонія нагородження виконавців проектів «Темпус» в Україні за різними номінаціями. Можна по-різному оцінювати діяльність української влади, але особиста присутність та виступ міністра освіти і науки стала свідченням того, що влада цінує можливості для модернізації української вищої освіти і сприяє цьому процесу. Тим більше, що міністр назвав співпрацю із Заходом «пріоритетом державної політики».
І це цілком зрозуміло. З одного боку, «Темпус» дозволяє модернізувати українські університети, а з другого – налагодити їхню співпрацю з європейськими вишами. На своїх чотирьох етапах програма зосереджувалася на різних ділянках.
Дмитро Табачник та Ян Томбінський
Спочатку йшлося про посилення університетського самоврядування, адже автономія університетів, про яку навіть не йшлося в радянські часи, є фундаментальною основою сучасної вищої освіти від заснування середньовічних університетів. Модернізувався зміст курсів, підтягували свою кваліфікацію до західної викладачі. Проте це не все.
Нагорода з рук Посла ЄС в Україні Яна Томбінського
Українські виші отримували кошти на створення відділів міжнародної співпраці та фандрейзингу – важливих аспектів вищої освіти в глобалізованому світі. Центри кар’єри та працевлаштування, нові технопарки – це були здобутки наступного етапу програми. Креативні інновації, оновлення наявних програм та розробка нових, відповідно до запитів сучасного світу – це пріоритети нинішнього етапу програми.
Учасники конференції особливо оцінили найвищий рівень підсумкового прийняття
Звичайно, організація цього дуже
представницького заходу вимагала чималих зусиль. Участь кількох
високопосадовців рівня послів та міністрів, дві робочі мови конференції (українська
та англійська), значна, близько 200 чоловік, кількість учасників – головний
біль для будь-якого менеджера, але звична і буденна річ для Arena CS. Без жодних застережень усі учасники заходу зійшлися на думці:
програма «Темпус» зробила правильний вибір, звернувшись до професіоналів, – і
позбавила головного болю ініціаторів та учасників конференції.
Яна Матвійчук, Arena CS: усе під контролем
«Ми не працюємо над модернізацією української
вищої освіти безпосередньо, але допомагаємо це робити іншим, – каже директор із
продажів нашої компанії Яна Матвійчук. – І це наш внесок у модернізацію
України, без якої суспільство просто не зможе нормально функціонувати».
Менеджери компанії виклалися на всі сто, щоб
наші університети долали відставання від світових лідерів у співпраці із
Європою, а наші студенти були конкурентоспроможні в сучасному світі.
Конференц-менеджмент від Arena CS: спокійно, чарівно і з усмішкою
Так що програма
«Темпус» і її ювілейна конференція – чудовий приклад того, як навколо однієї
мети об’єдналися усі три сектори суспільної діяльності: держава, бізнес і
громадянське суспільство. А таке можна побачити досить рідко, особливо в нас, у
Східній Європі. Може, це і є запорука майбутнього успіху?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.