Журналісти звинувачують Луканова у зраді пам’яті Г.Гонгадзе

На відміну від аналогічних заходів, які проводилися протягом дванадцяти років поспіль, цьогорічне вшанування пам’яті ознаменувалося вкрай бездарною організацією, конфліктами всередині журналістської спільноти за право піаритися на імені загиблого журналіста та небажанням профспілкових організацій приймати участь у заході, який вони йменують не інакше як «фарсом».

Запланована і анонсована в якості масштабного загальноукраїнського дійства акція через безвідповідальність представників ГО «Інститут масової інформації», які виступали організаторами заходу, перетворилася на беззмістовне шатання невеликої групки молоді в межах Майдану Незалежності та Адміністрації Президента.
Першим конфузом стала забудькуватість голови ІМІ Оксани Романюк, яка буцімто випадково забула повідомити журналістам під час прес – конференції щодо акції членів громадської ініціативи «Відсіч», активісти якої мали розвісити в центрі Києва банер з силуетом Гії. Фактично, такими діями ініціатива молоді була заздалегідь приречена на конфлікт із правоохоронцями та відсутність висвітлення у ЗМІ. У зв’язку з цим постає питання чи не було це бажанням ІМІ монополізувати публічні дивіденди, замість того аби продемонструвати широку підтримку акції іншими громадськими утвореннями?
По-друге, постає питання наявності здорового глузду в організаторів та здатності адекватно оцінювати ефективність здійснюваних заходів. На яку цільову групу було орієнтовано акцію? В період з 19.00 до 20.00 пішоходна зона Майдану Незалежності мінімально завантажена – ті хто виїхали з центру міста або навпаки  поверталися до центру з роботи зробили це годиною раніше. Відстань з проїжджої частини взагалі не дає можливості зрозуміти, що відбувалося біля стели.
Незрозумілий і час «пікетування» Адміністрації Президента. Чи організаторам не відомий графік роботи державних установ? Складається враження, що недаремно Ю.Луканов охрестив цьогорічну акцією «фарсом» та не дуже горів бажанням приймати у ньому участь.
Доречі, саме завдяки неузгодженості дій між ІМІ, яке здійснювало загальну координацію заходів та НМПУ, яке мало забезпечити явку журналістів по областях, регіональна частина акції в пам’ять Гії фактично не відбулася.
Якщо ж згадати той факт, що навіть рідна мати Г.Гонгадзе під час слідчих дій не впізнала тіло того, кого намагалися видати за зниклого журналіста, то на думку приходить цікава картинка, описана доречі самим Лукановим: змінивщий облік Гонгадзе десь у Канаді чи США дивиться сюжет про те, як купка бездарних журналістів піариться на його імені та його кістках.
Нагадує сюжет для трилеру.