Саме час підтримати розвиток української культури на законодавчому рівні

Саме час, коли немає ідеологічних бар’єрів, підтримати розвиток української культури на законодавчому рівні – проголосувати за прийнятий у I читанні законопроект №4298 «Про нацкульт продукт"

Як відомо, Верховна Рада України 15 червня 2011 року прийняла за основу проект Закону «Про національний культурний продукт» (реєстр. №4298), яким пропонується врегулювати питання створення, сертифікації, розповсюдження та споживання національного культурного продукту та надання державної підтримки національним культурно-мистецьким проектам.

Було б добре звільнити заклади культури України від оподаткування і від сплати ПДВ, що передбачено цим Законопроектом, адже це зняло б певний тягар із плечей митців і дало б можливість сплеску розвитку української культури - того ідеологічного та духовного інструменту, який би мав підтримати розвиток держави, нове мислення сучасної України.

Законопроектом передбачається низка змін до чинних законів України – «Про єдиний митний тариф», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про благодійництво», «Про гастрольні заходи в Україні», та ін.

Крім того, серед визначених законопроектом механізмів державної підтримки НКП, зокрема, надання податкових пільг національним виробникам товарів і послуг, сертифікованих як національний культурний продукт середньої або вищої категорії; надання грантів на конкурсній основі на створення та/або промоцію національного культурного продукту – фільмів, видань, аудіо-альбомів, телерадіопрограм, вистав, концертних програм тощо.

Для театральної справи та концертно-гастрольної діяльності прийняття цього Закону означає: значне збільшення гастрольних виступів українських митців і колективів без додаткового бюджетного фінансування та істотне зростання доходів театрально-концертних організацій.

Адже Україна сьогодні, як нація і як держава, у сфері культури, на жаль, ще програє. Слабка підтримка культури, це одна зі складових, яка призводять до української поразки в інформаційних війнах. Сьогодні українська культура існує завдяки зусиллям окремих фанатів своєї справи. А от економічних важелів, законів, умов - немає. Якби ці зміни були прийняті, це створило б потужне економічно законодавче підґрунтя, для того, щоб у культурі запрацювали не лише спонсорські і бюджетні гроші, а й гроші, які заробляє сама культура, бо вони найнадійніші. Бюджет може щось забути, спонсори - передумати, а гроші зароблені культурою, які йтимуть на культуру, працюватимуть завжди. Тому, на мою думку, прийняття Закону про нацпродукт стало б найкращим підтвердженням підтримки владою культурних проектів в Україні не на рівні слів, а на рівні виробництва цього продукту.