Свобода проти декриміналізації статті "Тимошенко"!

Свобода проти декриміналізації статті "Тимошенко". Грунтовний аналіз нашої позиції у статті аналітичної служби ВО "Свобода". Читати всім!

Відповідальність за економічні злочини та корупцію потрібно посилювати, а не декриміналізувати

Покарання за злочин

Найзапекліші інформаційні баталії точаться навколо 365 статті Кримінального кодексу України – так званої "статті Тимошенко". Одні вимагають її негайно скасувати (тобто, декриміналізувати описанні в ній злочини), сподіваючись тим самим врятувати свого ув'язненого лідера. Інші ж "мужньо" захищають цю статтю, але лише тому, що їм не подобаються перші. Проте, серед всіх цих істерик прості українці досі не почули, які саме злочини пропонується декриміналізувати.

Так от, стаття 365 ККУ вимагає кримінальну відповідальність за:

1. "Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб."

2. "Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування."

3. "Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки."

Отже, в країні, де невпинно шириться чиновницьке свавілля, де державний репресивний апарат вчиняє з неугодними, як йому заманеться й де можновладці різноманітного калібру навіть не приховують свої апетити на хабарі, пропонується скасувати й так не надто суворе кримінальне покарання за такі дії. Абсурдність пропозиції очевидна.

При цьому посилаються на досвід розвинених країн, де нібито кримінальне переслідування за такі діяння не передбачене. Але це – відверта маніпуляція, адже кримінальна відповідальність за перевищення владних повноважень в цих країнах існує, й навіть більш сувора, ніж в Україні. Різниця полягає в тому, що, наприклад, у США законодавство з цього приводу розписано настільки детально, що його практично неможливо використати для політичного переслідування опонентів. І тут слід зазначити, що провладні "прихильники" 365 статті також лукавлять, коли вимагають лишити її такою, як вона є. Адже, по-перше, вони чомусь виступають за гуманізацію відповідальності за не менш небезпечні злочини (про що йдеться нижче), а, по-друге, вони ігнорують очевидну потребу доопрацювання цієї норми, яку, в сьогоднішньому її вигляді, за бажання можна використати для цілей, далеких від забезпечення суспільних інтересів.

Тим не менш, очевидним лишається той факт, що в нинішній Україні просто скасовувати кримінальну відповідальність за такі злочини неприпустимо. Вона має лишатися як запобіжник, й цей запобіжник не можна знімати задля забезпечення короткострокових інтересів однієї людини та її оточення. У стратегічних інтересах Нації – просто полагодити цей запобіжник.

Але за всіма балачками про долю "статті Тимошенко" менш помітною лишилася ще одна запропонована "декриміналізація". Під цей шумок кримінально-олігархічна влада намагається проштовхнути чергову "реформу", спрямовану на суттєве покращення життя її утримувачів. Мова йде про проект Закону, спрямований на "гуманізацію відповідальності" за економічні злочини (більш відомий в народі як "декриміналізація економічних злочинів"), який був внесений Януковичем і ухвалений Верховною Радою в першому читанні 6 жовтня 2011 року. Цим Законом окупаційна адміністрація сподівається полегшити "господарську діяльність" осіб (надзвичайно близьких до неї), які "заробляють" здебільшого шляхом невпинного скоєння різноманітних економічних злочинів, єдиною відповідальністю за які пропонується залишити не надто обтяжливі штрафи. По-суті, це – індульгенція для провладного кримінально-олігархічного клану та його прислужників.

Наприклад, законопроект пропонує скасувати покарання шляхом позбавлення волі за "переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах" та за "контрабанду стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України". Тобто, у разі ухвалення цього проекту, можна буде набагато спокійніше займатися контрабандою у великих розмірах (тобто, в якості "серйозного бізнесу"), тому що єдина передбачена відповідальність буде – "накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів або транспортних засобів та їх конфіскацію". З десяток разів провіз контрабанду без проблем, "заробив" сто мільйонів, один раз попався, заплатив штраф на пару мільйонів (в кращому випадку) – і все чудово!

Проте, хоча питання контрабанди й є одне з найбільш одіозних, воно представляє собою далеко не єдиний механізм "покращення життя" наближених до влади "вже завтра", адже в цьому проекті також пропонується полегшити відповідальність, зокрема, за:

- Незаконну приватизацію державного, комунального майна (максимальний штраф 170 тис. грн.);

- Незаконну приватизацію державного, комунального майна у великих обсягах (максимальний штраф 595 тис. грн. із конфіскацією майна або без такої);

- Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (максимальний штраф 6,8 тис. грн.);

- Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (максимальний штраф 595 тис. грн.);

- Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (максимальний штраф 170 тис. грн.);

- Шахрайство з фінансовими ресурсами - надання громадянином-підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, або іншим кредиторам, з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (максимальний штраф 51 тис. грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

- Шахрайство з фінансовими ресурсами що вчинено повторно або завдало великої матеріальної шкоди (максимальний штраф 170 тис. грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

- Фіктивне банкрутство (максимальний штраф 34 тис. грн.);

- Доведення до банкрутства (максимальний штраф 51 тис. грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

- Незаконні дії в разі банкрутства, тобто умисне приховування майна, відомостей про майно тощо (максимальний штраф 17 тис. грн.).

Окрім цього слід зазначити, що злочини, описані в статтях 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234, 235 ККУ цим проектом переносяться з розряду кримінальних правопорушень в розряд адміністративних. Зокрема, йдеться про ухилення від повернення виручки в іноземній валюти, зайняття забороненими видами господарської діяльності, фіктивне банкрутство, обман покупців, фальсифікацію засобів вимірювання тощо.

Показовим також є той факт, що задля полегшення обслуговування вищезгаданої "господарської діяльності" Янукович пропонує відмовитися від власних же нововведень, які були широко розрекламовані при ухваленні Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 7 квітня 2011 року як складова "антикорупційної реформи". Так, законопроектом пропонується пом'якшити покарання, передбачені у статтях 364-1, 365-1, 365-2, 368-3, 368-4 КК України. Зокрема, мова йде про скасування покарання шляхом позбавлення волі за зловживання повноваженнями незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, нотаріуса, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, аудитора. Але ж це просто смішно, адже, в порівнянні з хабарами, які отримують різноманітні "легалізатори", розміри штрафів є просто "жебрацькими".

Отже, в "сухому залишку", цим законопроектом окупаційна адміністрація пропонує перетворити економіку України на "безпрограшну лотерею" для різноманітних контрабандистів, рейдерів, прихватизаторів, розпилювальників державного бюджету, фальшивомонетників та інших близьких сьогоднішній владі "підприємців". Система сміховинних штрафів не створює жодних перешкод для цих осіб, адже шалений дисбаланс між "прибутками" та штрафами завжди дозволятиме їм відкупитися від правоохоронців, притому цілком легально, а злочинців позбавлятимуть волі лише у разі несплати штрафу. Прийшовши до влади, злодії пишуть закони під себе, для того, щоб спокійніше займатися своєю улюбленою діяльністю – грабунком українців.

Абсолютно очевидно, що ці нововведення сприятимуть значному зростанню економічних злочинів, а не боротьбі з ними, але цікаво що "говорящіє голови" Партії регіонів, як і "декриміналізатори" 365 статті, посилаються на якийсь міфічний західний досвід, розповідаючи про те, як їхній проект сприятиме розвитку української економіки. Спеціально для цих "гуманних невігласів" хотілось би зазначити що, наприклад, фальшивомонетників у Франції карають від 10 до 30 років позбавлення волі, а в Німеччині – до 5 років позбавлення волі. За злочини, що у нас класифікують як "незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення", в Німеччині дають до 5 років позбавлення волі, а за злочини, пов'язані з банкрутством, у Франції передбачена відповідальність до 3 років позбавлення волі, а в Німеччині – до 10. Більше того, законодавство низки розвинених країн передбачає кримінальну відповідальність за економічні злочини, які взагалі ніде не зафіксовано в чинному українському законодавстві.

Взагалі, цей проект, крім очевидних негативних наслідків для економіки, пропонує абсолютно шкідливу філософію покарання. Неприпустимо формувати модель поділу тяжкості злочинів за розміром штрафу, який застосовується як покарання за його вчинення – це суперечить загальним засадам кримінального права. Так, тяжкість будь-якого злочину залежить від його суспільної небезпеки, а тому природно визначається залежно від строків позбавлення волі. Визначення тяжкості злочину розміром штрафу призведе до дисбалансу тяжкості злочинів: неможливо застосовувати штраф як одне з найбільш м'яких покарань за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Така система призведе до призначення явно неадекватних покарань за скоєння деяких з найбільш небезпечних для суспільства злочинів. Більше того, дане нововведення гуманізує покарання лише тих осіб, які мають хороше економічне становище. Менш заможні правопорушники все одно опиняться за ґратами або шукатимуть додаткового "заробітку" – братимуть позики, підписуватимуть невигідні угоди лише з метою сплати штрафу, що, у свою чергу, по своїй суті зможе призвести до скоєння ще не одного злочину.

Отже, тепер ми бачимо, що за криками про декриміналізацію "статті Тимошенко" заховався проект, що повністю переписує правила гри на полі української економіки, і який, у разі його остаточного ухвалення, матиме вкрай негативні наслідки для життя звичайного українця. Чи, можливо, все так і було задумано? Адже тепер обидва табори "гуманізаторів" мають шанс легітимізувати ініціативи один одного. Партія регіонів пускає поправку про декриміналізацію 365 статті до свого проекту, Верховна Рада майже одностайно дружно ухвалює цей Закон – і нібито всім добре. От тільки "всім" – це різноманітним контрабандистам, їхнім "кришувальникам" та короткозорим політикам, готовим за першої ознаки справжньої боротьби забути про стратегічні інтереси країни.

Але у Нації – зовсім інші інтереси. Саме тому ВО "Свобода" послідовно виступає за посилення кримінальної відповідальності за економічні злочини та за запровадження в кримінальному законодавстві принципу "чим вища державна посада – тим вищий рівень відповідальності за скоєний злочин". За корупцію на всіх рівнях має бути запроваджено наджорсткі покарання, максимальною мірою яких має стати смертна кара за завдання збитків державі в особливо великих розмірах. Лише такий підхід до економічних злочинів та зловживань владою зможе привести соціальну та національну справедливість на нашу землю.