В Донецьку продовжують голодування чорнобильці

Влада ставить їх на коліна,та вони продовжують свою боротьбу.

В Донецьку продовжують голодування чорнобильці,протестуючи проти дій
злочинної влади,вимагають залишити їх у спокої і не відбирати останні
засоби для існування.
У мене є кілька питаннь до європейської спільноти,до представників "опозиції" та до нашого
"свідомого громадянського суспільства",- ось одне з них:
Невже не можна хоч декілька слів сказати на підтримку
голодуючих,допомогти їм,ну хоча б морально...я вже не кажу про теплі
речі та інші предмети першої необхідності....?
Адже ці люди,ризикуючи своїм життям і здоров"ям,рятували країну,особливо
киян,та і з рештою всю велику Європу від чорнобильської катастрофи.....
Тоді вони не думали про якусь окрему соціальну групу,не ділили українців
на західняків та східняків,не питали в нас,хто якою мовою розмовляє та
яким повітрям дихає.... Найголовніше було запобігти поширенню радіації і
дати змогу нормально жити країні та і всій планеті.
В той нелегким момент вони рятували світ від наслідків наймаштабнішої за
всю істоію катастрофи,причиною якої була прогнивша СИСТЕМА та халатність
керівництва СРСР.
Українські солдати понесли найбільші втрати серед військ союзу і перемогли гітлерівську німеччину у
1945р,а українські чорнобильці зробили все можливе для того,щоб запобігти радіаційній загрозі у 86-му,і переважна більшість з них вже нажаль не з нами.........
Але чомусь той подвиг,кінця восьмидесятих,не так сприймається в
суспільстві,як мало бути....
Зараз,замість того,щоб подякувати ,влада забирає у них останнє.
І ніхто не заступиться і не подасть руки.... Ніхто не стане поряд,щоб
захистити. Кожен думає лише про себе,про СВОЇ власні інтереси та про
СВОЮ власну боротьбу за виживання в цій країні....
Підприємці
продовжують СВОЮ боротьбу з податковою,пожежниками та санстанцією;
пенсіонери через суди вибивають у Держави СВОЇ мізерні пенсії; студенти
ведуть СВОЮ війну проти реформ міністра-українофоба Табачника; афганці
та чорнобильці вимагають повернення пільг та збереження пенсійного
забезпечення; а опозиційні партії продовжують вимагати лише одного звільнення лідера
української опозиції з-за гра. Кожен відстоює лише "СВОЄ",забуваючи про "НАШЕ".
І це саме те,що заважає нам бути разом і контролювати владу,разом відстоювати
права кожного громадянина на гідне житті в країні,разом боротися за
цілу Україну і за інтереси кожного окремого громадянина. Ми ділимося на
соціальні групи,ділимося за політичними,мовними та духовними ознаками,не
розуміючи,що ПЕРЕМОГА-лише в ЄДНОСТІ народу,без поділу на окремі соціальні чи політичні групи....
Невже ніхто не допоможе цим ЛЮДЯМ зі славного Донецького краю,які відважилися на цей останній крок....? Влада ставить їх на коліна,а суспільство і не подасть руки допомоги......
Чому у нас така байдужість до людського горя?

Невже "моя хата" все ще "зкраю"?

Будьте першими,простягніть руку допомоги цим ЛЮДЯМ. Покажіть,що вони не одні в боротьбі за свої права,в боротьбі за наші права!!!!