Як робляться "сенсаційні" новини про "Свободу"

Брудні інформаційні кампанії не новина, однак на прикладі статейок Чалєнка можна показати технологію.

Прочитав чергову вбогу статейку Алєксандра Чалєнка. Звісно ж, Чалєнко не переймається своєю репутацією, тому в найкращих традиціях жовтої преси звично розпускає сморідні плітки та побрехеньки. Навряд чи це вже когось вражає.

Тому ця мазня особи, яка гордо величає себе "журналістом", вартує нашої уваги хіба що як типовий зразок, як приклад технології "накладання купи компромату" на рівному місці. Бо саме за такими формами зазвичай і ліплять свої пасочки з бруду проти "Свободи" й інші розмаїті "журналісти" та "незалежні експерти". А те, що сьогодні схожими витворами як ніколи рясно загиджено шпальти й етери інформаційного простору, видно неозброєним оком. Що красномовно свідчить про цілеспрямовану кампанію проти "Свободи". Передусім – з боку резидентів так званого "рускава міра". Очевидно, на це вже кинуто немалі кошти, як і прорікали експерти (скажімо, Андрій Окара: "Россия и Европа будут давать гранты на борьбу с ВО ''Свобода''").

Як завжди, у самій зав'язці сюжету – вкидання чергового фейку. На кшталт того, що "Свободу" начебто виключили з Альянсу європейських націоналістичних рухів, хоча це абсолютна брехня. Подібні нечистоплотні "новини" про "Свободу" вже стають правилом. Видно, з тої простої причини, що реального компромату – катма.

Ось приклад такої інформаційної "качки" зі статті Чалєнка, на яких потім і будується весь "викривальний" пафос: "Самое главное, из-за Буковеля Тягнибоку пришлось "прогулять" главный праздник националистов – 1 января День рождения Бендеры. Тягнибока в этот день не видели ни во Львове, ни в Киеве ((("

"Ганьба! Зрада принципів!" – либонь, мав би тут, за задумом писаки, обуритися легковірний читач.

Але "журналістів" типу Чалєнка, видно, наглухо в Ґуґлі забанили. Бо ж зовсім неважко дізнатися, що лідер "Свободи" щороку традиційно відзначає день народження Героя України Степана Бандери там, де й народився Степан Андрійович, – у Старому Угринові Івано-Франківської області:

2007 - http://www.ivano-frankivsk.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/001198/;

2008 - http://www.ivano-frankivsk.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/003460/;

2009 - http://www.ivano-frankivsk.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/005776/;

2010 - http://www.ivano-frankivsk.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/013330/;

2011 - http://www.ivano-frankivsk.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/018552/;

2012 - http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/026873/.

Цей рік – не виняток. Ось доказ зі світлинами та відео:

http://www.youtube.com/watch?v=k9odVFz1c38&feature=player_embedded.

А ось, до речі, молодіжний марш того ж дня у Львові – також уже традиційний. Юнаки та дівчата, як бачимо, ідуть собі самостійно. Жодних батьків, які би своїх дітей за ручки водили, там не видно (ніхто ж не думає, що вони – "неправдиві бандерівці"?) На чолі колони – донька Тягнибока Ярина (з портретом Бандери у руках):

То в чому, власне, полягає "скандал" і "конфуз", який тужаться висмоктати (цікаво, з чийого "пальця" животворящого) чалєнки? У тому, що Тягнибок щороку "прогулює" День народження Бандери на... головній акції в рідному селі самого Бандери? Чи, може, в тому, що лідера "Свободи" водночас "…не видели ни во Львове, ни в Киеве" (а також у Луганську, Запоріжжі, Харкові, Полтаві, Одесі, Мелітополі, Дніпродзержинську, Кіровограді, Сумах, Житомирі, Тернополі, Рівному, Луцьку та інших містах, де відбулися того дня марші, мітинги та інші акції до дня народження Бандери)? Маразм…

А ось із цього ж пасквілю інший приклад перебріхування: "Ситуация же до примитива простая. В предновогоднем эфире ТВі лидер "Свободы" похвастался перед избирателями, что, дескать, праздновать Новый год на широкую ногу, как это делают многие его коллеги, он лично не собирается. Так, посидит дома перед телевизором в узком семейном кругу. Какова же была радость его львовских избирателей, когда старая местная газета "Высокий замок" вдруг обнаружила "домашнего затворника" в Буковеле, где он оттягивался с коллегами-депутатами..."

І "мораль" цієї байки: "Делая собственный пи-ар нужно быть осторожнее с обещаниями, иначе тебя же за них поймают, и тогда праздничный пи-ар неизбежно превратится в новогодний конфуз)))" Ну це взагалі шедевр! Мовляв, такий-сякий Тягнибок, не більше й не менше, зловмисно здурив "ізбіратєлєй" у такому стратегічному "обєщанії", як місце свого перебування в ніч з 31 грудня на 1 січня. "Обіцяв" десь, бачите, що буде вдома, а сам підступно гайнув у Карпати! Який жах!

Та видно, Саша Чалєнко не читає сайту, на якому піарить себе та свої безглузді пасквілі, а саме УП. Новина від 31 січня: "На Новий рік з родиною я буду вдома, у Львові, а може і в Карпати поїдемо",– відповідає Тягнибок на банальне питання світської хроніки.

Ну, може у хворобливих фантазіях Чалєнка це і є "празднічний пі-ар". Але в чому, власне, "новогодній конфуз"? У тому, що Тягнибок, як і припускав, таки в Карпати поїхав? Чи в тому, що провів із сім'єю – на запрошення колеги-нардепа з союзницької "Батьківщини" – аж цілу новорічну ніч (!) у Буковелі? То, може, у тому вся суть "конфузу", що лідер парламентської сили "оттягівался" не у французькому Куршевелі – одному з наймодніших гірськолижних курортів світу? Бо деякі "слуги народу", наприклад,  як почали по заморських курортах ще з минулого року "відтягуватися", то аж 10-11 січня пленарні засідання прогуляли. Себто, доручивши свої картки кнопкодавам, тупо чкурнули з місця праці. Праці, за яку їм, між іншим, платники податків (в т.ч. – їхні ж виборці) немалі гроші платять. Але по куршевелях і мальдівах "бдітєльні" чалєнки чомусь цих дармоїдів не "обнаружилі". Либонь тому, що останні і є працедавцями подібних "журналістів".

Як бачимо, увесь пасквіль від самого початку ліпиться на завідомо перебреханих фактах. Все решта – драматичний "викривальний" пафос із претензією на дотепність і якась хитросплетена інтрига – такі ж висмоктані з пальця. А втім, задачі замовлення цілком ясні:

1) хоч якось похитнути заслужений авторитет лідера націоналістів в очах уже загрозливої для "рускава міра" армії прибічників;

2) під'юдити підозри і чвари між союзними опозиційними силами.

Розумний, освічений читач – а такі, як показує соціологія, і є прихильниками "Свободи" – легко помітить, що за схожою дубовою схемою шиються й інші подібні наклепи. Тому вони, як бачимо з численних коментарів, викликають хіба що огиду до морально неповноцінних авторів.

Що можна таким "журналістам" порадити? Роблячи брудний піар на замовлення, треба бути обережнішим із побрехеньками, інакше тебе ж за них і піймають, і тоді інформаційна "бомба" неминуче перетвориться в ріденький конфуз)))

Гроші ж потрібно відпрацьовувати, а то не вистачить на наступну поїздку в Індію, чи не так?)

P.S. Прикро, коли "старая местная газета", зі своєю, м'яко кажучи, недобросовісною публікацією на передовиці, стає джерелом натхнення для пасквілів чалєнків. Я розумію, що популярному колись виданню все важче втримати увагу читачів. Особливо – у новорічно-різдвяний період, коли, за браком якісної політичної аналітики, нічим шпальти забити. Важко, видно, втриматися від спокуси наколупати сяку-таку "сенсацію" у жанрі довколаполітичної світської хроніки. І найпростіший, здавалось би, спосіб підняти власний рейтинг –  перемити кістки знаній людині. Наприклад, тій, яку інші солідні видання щойно визнали особистістю року. Проте чи варто заради такої сумнівної вигоди спускати репутацію видання з найвищої вершини Львова до рівня "бульвару"? Принаймні свідомий львівський читач навряд чи оцінить такий "пас на вихід" різним "рускомірним" чалєнкам з боку опозиційного видання…