Чи варто йти, коли зникає світло?...
В Конституції України чітко написано:
- "...єдиним джерелом влади в Україні є народ."
І тому я не хочу слухати тих, хто каже, що ми чогось просимо у цієї псевдовлади. Бо справжня влада в цій країні - це ми самі.
А ті виродки, що сидять на Банковій та Грушевського - вони сидять там не тому, що в них є підтримка народу. Вони сидять там лише тому, що в них є підконтрольні ЗМІ, кілька загонів "беркуту" та десяток продажних суддів. Але в них немає найосновнішого - в них немає підтримки людей, немає підтримки народу. В них немає "джерела влади".
Нехай повернуть те, що у нас взяли! Нехай повернуть те, що належить нам по праву - владу в цій країні! Це наше!
Сьогодні я знову прийду на мітинг опозиції.
Скоріш за все це буде звичайний мітинг, який знову не завершиться штурмом Адміністрації Президента чи Межигір'я". Знову будуть сотні партійних прапорів, замість тисячі національних...
Знову одне і те ж - виступи, промови, заклики...
Але я все одно прийду. Прийду, бо вважаю себе громадянином цієї країни, а не тупим та мовчазним бидлом.
Прийду, бо завалити режим Януковича може тільки маштабна вулична боротьба.
Прийду, бо не хочу жити в країні, що дедалі більше нагадує справжнісінький "совок" у всій його красі.
Не хочу жити в країні, яка з кожним днем перетворюється на концтабір.
Не хочу жити в країні, президент якої - гопник.
Не хочу жити в країні, де абсолютно відсутнє правосуддя, а в судах виграють справи лише ті, в кого є гроші або влада.
Не хочу жити в країні, громадяни якої не можуть підняти свої задниці, щоб викинути з владних кабінетів тих козлів, що заважають нам усім жити.
Я хочу жити в країні, де люди довіряють міліції, не бояться податкової та знають, що завжди можуть знайти справедливіть в суді.
Я хочу жити в країні, президент якої - мудра, освічена людина, яка дбає про імідж своєї країни у світі, а не про своє власне збагачення за рахунок держави.
Я хочу жити в країні, де закон - один для всіх, а бандити сидять у тюрмах, а не у владних кабінетах.
Я хочу жити, а не виживати.
Я хочу жити у вільній, демократичній, європейській країні, яка має таке ніжне жіноче ім'я - УКРАЇНА...
7 квітня о 14:00 зустрічаємось біля пам'ятника Тарасу Шевченку (вул. Володимирська, напроти Червоного корпусу Університету).
І нехай допоможе нам Господь.
2 квітня відбувся мітинг з вимогою повернути Киянам право обирати собі владу. Боротьба триває.
Карфаген буде зруйновано!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.