Чому режим Януковича спустив псів на міського голову Тернополя Сергія Надала?

Відповідь Піховшеку...

Днями активісти партії ДемАльянс оголосили чудову ініціативу. З метою розвінчування корупціонерів у місцевих радах вони закликали всіх громадян повідомляти про такі приклади. Мовляв – розвінчуйте своїх міських голів у корупції, а ми допоможемо цю справу «розкрутити» в ЗМІ. А як додатковий стимул обіцяємо сміливцям по 50 000 грн. за кожен випадок.

Мабуть, не один фахівець із журналістських розслідувань по всій Україні отримав заохоту до копіткої роботи. Але першим, хто вискочив як Пилип з конопель, став чи то політтехнолог, чи то медіа-консультант двох президентів – Кучми і Януковича – В’ячеслав Піховшек. Сьогодні його характеризують здебільшого як чорного політтехнолога Януковича. Діяч із доволі неоднозначною репутацією, який медійно обслуговує Януковича, а перед тим обслуговував Кучму, найбільше проявив себе під час «касетного скандалу», «справи Гонгадзе», «Помаранчевої революції». Він обслуговував владу, відбілюючи її репутацію від звинувачень у масових фальсифікаціях під час другого туру президентських виборів, проявив себе у темі «поділу України на три сорти», також відомий як один зі пропагандистів ініціатив Віктора Медведчука.

Піховшек увійшов і в новітній український політичний фольклор – із зізнанням своєму патронові Президенту Кучмі: «Лєонід Даніловіч, я хочу, чтоби ви мєня больше іспользовалі. Я ж для вас!..».

Говорити про «неоднозначність» репутації Піховшека – це говорити про нього надто м'яко і обтічно. Він є просто інформаційним інструментом режиму Януковича. Як можна охарактеризувати діяча, який 2011 року робить завуальовані під «незалежну аналітику» погрози журналістові Сергію Лещенку? Цитата з заяви міжнародної організації «Репортери без кордонів»: «У своїй статті, опублікованій 26 січня, Піховшек стверджував, що журналіст «Української правди» Лещенко був би найкращою кандидатурою для вбивства журналіста в Україні, як свого часу засновник «Української правди» Георгій Гонгадзе в 2000 році» .

То чому ж цей «монстр великої брудної політики» виліз у такій дрібній для нього справі як опонування лідерам «ДемАльянсу»? Піховшек швиденько «розвінчав корупцію» міських голів Тернополя й Івано-Франківська. Мовляв, ось де все зло – на свободівському заході України!

Та, очевидно, не розвінчування корупції цікавить «регіонівського» пропагандиста Піховшека. Мабуть, висловлюючись у термінах нинішньої «владної еліти», він просто хоче «пєрєвєсті стрєлку». Тобто – переключити увагу з реальних корупціонерів на «запад Украіни»... Бо відводити увагу є від чого. Побіжно переглянувши публікації останніх місяців, дізнаємось про масові корупційні скандали у вотчині Партії регіонів. І стосуються ці скандали «біло-синіх» місцевих чиновників та «мерів».

Найсвіжіший приклад – міський голова Мелітополя Сергій Вальтер. У лютому цього року суд постановив звільнити його з посади і взяти під варту – доведено отримання ним хабарів на загальну суму понад 1,5 млн. грн. за період з лютого 2011 по листопад 2012 років.

Не так давно ЗМІ повідомляли про майже голлівудське затримання високопоставленого чиновника Херсонської області Драмарецького, якого звинувачено в отримані хабара в 800 тис. грн. за земельну оборудку. Чиновник отримував гроші в шикарному Mercedes-Benz S-500, а згодом втікав від погоні правоохоронців, розтрощивши своєї мажорною автівкою міліційні машини.

На Луганщині від початку року притягнуто до відповідальності за корупцію 32 особи, половина з яких – депутати, 7 – посадовці органів місцевого самоврядування.

Подібно до історії з керманичем Мелітополя, не так давно, 2011 року, ми були свідками резонансних корупційних скандалів з чиновниками-«регіоналами» на Донеччині. За хабарі затримали міського голову Зугреса і працівників управління комунальних ресурсів Донецької міськради.

То чому Піховшек не говорить про ці факти, доведені реальними судовими вироками, та про резонансні випадки, які у всіх на слуху? Бо він, власне, відволікає увагу від цієї інформації.

А тепер до суті «звинувачення». Звідки Піховшек витягнув «корупційність» тернопільського очільника? Говорячи про забудову парку Національного відродження у Тернополі, Піховшек наводить слова Сергія Надала про те, що дозволи на будівництво в цьому місці давала попередня каденція, і каже: «...для керівника, який має абсолютну підтримку сесії міськради, рішення попередньої каденції не мало би бути проблемою. Було б бажання зупинити будівництво. Однак діючий мер стає на бік будівельників, а не обурених мешканців». Піховшек легко жонглює «фактами» і «цитатами», щоб у своїй манері виглядати переконливим і аргументованим. Насправді ж він показав своє повне невігластво в елементарних поняттях українського законодавства. Навіть студент-юрист-третьокурсник може пояснити, що міська рада не може скасувати своє попереднє рішення.

Досить підняти рішення Конституційного Суду від 16.04.2009 (№7-рп/2009) у справі за конституційним поданням Харківської міської ради про скасування актів органів місцевого самоврядування. Конституційний Суд України стверджує – органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Та для Піховшека це не має жодного значення. Бо він – чорний політтехнолог. Його жанр, говорячи мовою сучасних медіа, – банальний «тролінг», тобто творення провокацій з метою збурення дискусій, образ, брехні.

PS. А може, Піховшек став працювати добровільним піарником Сергія Надала? Адже немає кращої реклами, ніж критика опонента. Надала критикує «журналіст» із найближчого «пула», що обслуговує Януковича. Отже, свободівський міський голова наступив на мозоль Піховшековому патрону?..